«Якщо не буде преси – економічні втрати нестиме й пошта»: редактори українських газет та НСЖУ шукали спільної мови з «Укрпоштою»

Проблеми з поштовою доставкою періодичної преси – головне, що турбує сьогодні газетярів України. Про це йшлося 27 вересня під час Усеукраїнської наради редакторів газет, на яку зареєструвалося понад 150 учасників, повідомляє інформаційна служба НСЖУ. Нараду провела Національна спілка журналістів Україні, її активним учасником став генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський.

Ігор Юхимович навів загрозливу цифру. За його словами, в другому півріччі 2023 року порівняно з другим півріччям 2020 року кількість найменувань видань у передплатних каталогах зменшилася з 2907 до 1314, тобто на 45%. Ключовими причинами такої ситуації Смілянський назвав війну і окупацію частини території України. Натомість, редактори видань покладали значну долю відповідальності за критичний стан преси на саму «Укрпошту».

В численних виступах редактори звертали увагу на проблеми з доставкою преси читачам при високих передплатних тарифах. На переконання видавців періодичної преси, якщо така ситуація збережеться, значній частині газет доведеться припинити вихід.

– Спочатку ми, редактори, жили надією на розвиток мережі поштових відділень, покращення якості надання послуг, але все ж таки мусимо констатувати, що цей менеджмент недосконалий, – сказала учасниця робочої групи НСЖУ з питань поштової доставки преси, головна редакторка газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська. – Сотні тисяч скарг! Ми це бачимо не тільки по гарячій лінії НСЖУ, а й у листах з громад із 300-400 підписами, які ми отримуємо.

За результатами опитування, проведеного НСЖУ серед учасників наради, головними проблемами газетярів у стосунках із поштою назвали:

1. Закриття поштових відділень – 85%.

2. Брак персоналу (листонош) – 78 %.

3. Відсутність матеріальної відповідальності за зрив доставки – 78%.

4. Слабку зацікавленість поштарів в передплаті – 78%.

5.Недотримання графіків доставки – 70%.

6. Нарікання на роботу пересувних відділень – 70%.

7. Високі тарифи на доставку – 66%.

Учасники наради активно скаржилися на погану роботу пересувних поштових відділень, які не довозять пошту громадянам, а залишають її в старостатах або інших громадських місцях.

– Газети кидають здебільшого в сільських магазинах – і хто забере, той забере, – з обуренням сказала учасниця робочої групи НСЖУ, редакторка богодухівської газети «Маяк» (Харківська область) Тетяна Лучинська.

Як наслідок, газети часто губляться, а передплатникам, у тому числі й літнім людям із хворими ногами, доводиться проходити пішки великі відстані, щоб отримати своє видання.

– Нерідкими є й такі випадки: літня жінка пройшла три кілометри, щоб передплатити газету, а пересувне відділення вже поїхало, – зазначив редактор великописарівської газети «Ворскла» (Сумська область) Олексій Пасюга.

За словами редакторів, логістика і графіки роботи пересувних відділень продумані погано, і вони рідко узгоджуються із графіками виходу щотижневих газет.

– У нас є два села, розташовані поруч, то в одне село пересувне відділення приїжджає в п’ятницю, а в друге – в середу! – розповів редактор краснопільської газети «Перемога» з Сумщини Олександр Моцний.

Як результат такої логістики, видання приходить до читача із значним запізненням.

– «Укрпота» зруйнувала передплату в Україні! – з обуренням заявив медійник із Дніпра Сергій Чернявський.

Багатьох учасників наради обурював брак нормального зворотного зв’язку й неможливість донести до «Укрпошти» свої проблеми. На цьому, зокрема, наголошував головний редактор найтиражнішої до війни газети Херсонщини «Новий день» Анатолій Жупина.

І, звісно, однією з головних проблем у співпраці видань із «Укрпоштою» є високі, на думку редакторів, тарифи, які є непосильними для пенсіонерів – базової категорії читачів друкованої преси.

– Підняття тарифів болісно б’є по виданнях. Пенсіонери просто не в змозі передплачувати газети! – наголосила редакторка «Путивльських відомостей» з Сумщини Тетяна Каушан.

Разом із тим, редактори наголошували, що в питаннях збереження друкованої преси інтереси газет і пошти збігаються.

– Навіть якщо газет не буде, пересувні відділення все одно їздитимуть по селах. Тож без доставки преси пошта матиме економічні втрати, – наголосив редактор газети «Життя Семенівщини» (Чернігівська область) Сергій Висоцький.

Сам Ігор Смілянський, однак, переконаний, що реформування «Укрпошти» здійснюється у правильному напрямку. Він не заперечував проблем у роботі листонош і пересувних відділень і пообіцяв із цими питаннями розібратися. Водночас, на його переконання, глобальні проблеми виживання періодичної преси, як і інші важливі питання сьогодення, розв’язувати має держава, а не «Укрпошта».

– Я за підтримку преси, просто це не може бути за рахунок «Укрпошти», – наголосив він.

Зі свого боку Ігор Смілянський анонсував запровадження цифрових механізмів контролю роботи листонош і пересувних відділень, вдосконалення сортування преси, налагодження зворотного зв’язку з передплатниками і редакціями, а також можливе здешевлення передплати – лише тої, яку здійснюють самі редакції.

Крім того, він пообіцяв, що запроваджені «Укрпоштою» тарифи на 2024-ий передплатний рік упродовж року збільшено не буде. Він навіть погодився із пропозицією голови НСЖУ Сергієм Томіленка закріпити цю обіцянку меморандумом із НСЖУ. Не заперечив Смілянський і проти ще однієї пропозиції очільника Спілки журналістів – провести в регіонах аналогічні наради між відповідальними представниками «Укрпошти» на місцях і редакторами локальних видань.

Підсумовуючи нараду, Сергій Томіленко наголосив, що НСЖУ передає «Укрпошті» матеріали, зібрані гарячою лінією Спілки з питань поштової доставки преси.

– Ми закликаємо «Укрпошту» і місцеві військові адміністрації опрацювати звернення (а їх близько тисячі), які надійшли на гарячу лінію НСЖУ і які ми передаємо їм для реагування, – наголосив Сергій Томіленко. – Просимо визначити конкретних відповідальних за поширення преси за передплатою, котрі забезпечували б реагування на скарги.

Нагадаємо, забезпечення стабільної роботи регіональної преси та відновлення місцевих газет на прифронтових і деокупованих територіях України – один із пріоритетів НСЖУ. За сприяння Спілки вже відновлено вихід 30 видань, частина з них отримала стабільне багатомісячне фінансування від міжнародних партнерів НСЖУ. Також Спілка запровадила серію навчально-просвітницьких заходів для друкованих ЗМІ з метою сприяння їх осучасненню і фінансовій стабільності.

Інформаційна служба НСЖУ