Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
На юридичну гарячу лінію для журналістів та ЗМІ надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
– Які є нюанси сплати єдиного соціального внеску для медійників – фізичних осіб-підприємців?
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services:
Згідно визначення, у Законі «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Дійсно, надане вище визначення є достатньо наповненим та складним. Тому, говорячи простими словами, ЄСВ – обов’язковий платіж, який сплачується регулярно (періодично), та який дозволяє особі-платнику претендувати на отримання допомоги від держави, наприклад, отримувати пенсію при досягненні пенсійного віку, отримувати лікарняні виплати тощо.
Отже, основними ознаками ЄСВ, які слід брати є:
а) обов’язковість платежу, тобто його сплачують за загальним правилом всі фіз.особи (зокрема, ФОП), в обов’язковому порядку, окрім винятків, про які буде йтись далі;
б) регулярність платежу, тобто сплачується ЄСВ за певні періоди, у встановлені терміни.
Платниками єдиного соціального внеску є:
- Роботодавці (платять як за себе, так і за найманих працівників);
- Фізичні особи – підприємці (які знаходяться на загальній системі оподаткування, а також ті, які є платниками єдиного податку);
- Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
- Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
- Особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
Ставка ЄСВ становить 22%, а от сума, з якої обчислюється внесок, є різною, в залежності від того, ФОП є платником єдиного податку, або знаходиться на загальній системі оподаткування).
Так, ФОП-платники ЄП мають право самостійно обрати, який розмір ЄСВ вони будуть сплачувати в кожному періоді. При цьому, мінімальний розмір сплаченого ЄСВ ФОПом платником ЄП не може бути менше 22% від мінімальної заробітної плати, та не може перевищувати 22% від 15 мінімальних заробітних плат. Зазвичай, ФОП-єдинники сплачують мінімальний дозволений розмір ЄСВ, який станом на зараз дорівнює 1474 грн. (6700 х 22%).
Для ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування, ситуація дещо інша. Вони сплачують ЄСВ з розрахунку не від мінімальної зарплати, а від прибутку такого підприємця. Тобто підприємці загальносистемники сплачують ЄСВ у розмірі 22% від чистого доходу. Візьмемо ситуацію, за якої в першому кварталі дохід підприємця склав: за січень – 10 000,00 грн.; за лютий – 5 000,00 грн.; за березень – 15 000,00 грн. В такому випадку, платник має сплатити наступний розмір ЄСВ за перший квартал 6 600,00 грн. ЄСВ (10 000,00 х 22% + 5 000,00 х 22% + 15 000,00 х 22%).
Що робити, якщо ФОП – загальносистемник не отримав прибутку? До 2021 року, такі підприємці, навіть якщо вони не отримали прибутку, або відпрацювали «в мінус», так само мали сплачувати ЄСВ. Проте, з 2021 року ситуація змінилась, і ФОП – загальносистемників звільнили від сплати ЄСВ за ті місяці, в яких не було прибутку, або були лише збитки.
Щодо строків сплати: ЄСВ нараховується щомісяця, але платити можна раз на квартал, включно до 20-го числа місяця, що йде за кварталом, за який сплачують внесок. Хоча в законі і вказано до 20-го числа місяця…, однак це не означає, що можна платити включно в цю дату. Тобто, останньою датою сплати ЄСВ, фактично є 19-те число відповідного місяця. Також, сплачувати ЄСВ можна і щомісячно, якщо таке рішення відповідає інтересам платника. Обмежень щодо щомісячної сплати немає, і саме щомісячна періодичність сплати ЄСВ частіше за все застосовується на практиці. При цьому, останній день сплати ЄСВ переноситься, якщо припадає на вихідний: внесок треба встигнути сплатити на наступний за ним робочий день.
Сплачується такий внесок з відкритого в банку для ведення підприємницької діяльності рахунку, з особистої картки фізичної особи, або через касу банку / термінал. При цьому, якщо оплата відбувається з особистої картки фізичної особи, ім’я власника картки має збігатися з ім’ям особи, за яку сплачується ЄСВ. У платіжці обов’язково зазначається ПІБ підприємця і його податковий номер, найменування та реквізити одержувача, у призначенні платежу — період, за який сплачуєте внесок. Реквізити для сплати ЄСВ розміщені в електронному кабінеті платника, на сайті ДПС, або можна звернутись напряму до податкової, в якій ви зареєстровані, з проханням надати реквізити для оплати.
Якщо та чи інша особа прострочила сплату ЄСВ, податкова має право нарахувати штрафні санкції в такому розмірі: штраф в розмірі 20% від суми несплаченого внеску; пеню в розмірі 0,1 % від суми несплаченого внеску, за кожен день прострочення. При цьому, в порівняні з багатьма іншими обов’язковими платежами, строк давності відносно ЄСВ не застосовується. Тобто, пеня може нараховуватись за всі роки, за які не сплачено ЄСВ, і потім така недбалість може дуже дорого обійстись платнику.
Також розповімо найцікавіше, та щодо чого найчастіше задають питання: хто може НЕ платити ЄСВ?
По-перше, не платять ЄСВ підприємці, які досягли пенсійного віку, а також підприємці-інваліди. Незалежно від того, чи отримує особа пенсійне забезпечення чи ні, за умови досягнення саме вікового показника, підприємець може не сплачувати ЄСВ.
Підприємці без найманих працівників, яких призвали в ЗСУ у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, на весь строк військової служби звільняються від сплати ЄСВ за себе (п. 92 ч. 2 розд. VIII ЗУ № «Про ЄСВ», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Звітність з ЄСВ не подають.
Більше того, ФОПи–«єдинники» (так само, як ФОП на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства) звільняються від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року. Однак, якщо ФОП вирішить скористатись пільгою, то при цьому страховий стаж за період, в який не сплачувалось ЄСВ, нараховуватись не буде.
Довідково.
Юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку. Консультації надають висококваліфіковані фахівці юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокати, юристи з великим досвідом, які не лише є висококласними фахівцями, а й приємні в спілкуванні люди, які щиро вболівають за свою справу в цілому та за кожного клієнта зокрема. Керуючий партнер компанії – доктор юридичних наук, адвокат Михайло Кочеров.
Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники. Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ. Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Про Національну спілку журналістів України
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
Про компанію «IBC Legal Services»
«IBC Legal Services» – компанія з багаторічним досвідом сильного колективу професіоналів: юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, судово-економічних експертів. Широка спеціалізація та багаторічні партнерські стосунки із фахівцями різних галузей та напрямів, дозволяють компанії забезпечувати комплексну підтримку клієнтів у будь-яких складних ситуаціях.
Про ЮНЕСКО
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
