Юристів та журналістів об’єднав Центр журналістської солідарності

Дніпровський Центр журналістської солідарності НСЖУ, який вже рік працює на базі обласної Спілки журналістів, став майданчиком для зустрічей студентів-журналістів із практиками-медійниками. Так, під час однієї з навчальних подій у Центрі журналістської солідарності комунікаційниця Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області Наталія Руссу запропонувала студентам і студенткам стати учасниками проєкту «Волонтери БПД».

Першокурсниці Університету митної справи та фінансів Софія Вихляєва і Дар’я Любарська скористались запрошенням. Дівчата пройшли відповідне навчання, отримали посвідчення волонтерів БПД. За матеріалами юридичних консультацій, а також кількох успішних справ вони готували до публікації на інформаційних ресурсах Регіонального центру з надання БВПД тексти, таким чином на практиці опановували навички юридичної журналістики.

Занурюючись у роботу юристів, майбутні журналістки з цікавістю спостерігали за тим, як із такою потужною структурою справляється 32-річний керівник. Тож Дар’я і Софія підготували інтерв’ю із Сергієм Соколовим, котрий виконує обов’язки директора Регіонального Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області. Пропонуємо його до вашої уваги.

Бути керівником – це велика відповідальність та важливий життєвий досвід

Особливо, якщо йдеться про надання всебічної правової допомоги широким верствам населення великого регіону нашої держави. У виконуючого обов’язки директора Регіонального центру з надання вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області Сергія Соколова у підпорядкуванні, окрім команди самого Центру, ще п’ять місцевих центрів з надання БВПД, до складу яких входить ще значна кількість бюро правової допомоги, які працюють у найвіддаленіших куточках області. Крім того – щоденна співпраця з великою кількістю адвокатів, які, в свою чергу, надають відповідні послуги за державний кошт затриманим у кримінальних впровадженнях знову ж таки в усій області. Тож, як воно – справлятися з таким навантаженням у 32 роки – розпитали й записали Софія Вихляєва та Дар’я Любарська.

– Сергію Андрійовичу, будь ласка, спочатку кілька слів про саму систему безоплатної правової допомоги. Наскільки вона важлива взагалі та для мешканців регіону зокрема?

– Система БПД створена більше десяти років тому для того, аби надати усім, хто цього потребує, безкоштовні юридичні консультації, а також великій кількості пільгових категорій громадян – знову ж таки, безкоштовний супровід у судових процесах. При цьому йдеться й про цивільні та адміністративні справи, і про кримінальні провадження. Система охоплює усю країну. Регіональний центр з надання БВПД у Дніпропетровській області було створено Міністерством юстиції у липні 2012 року відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Реально, звісно, центр розпочав свою роботу дещо пізніше, у грудні. Та ось вже 11 років, так би мовити, вправно виконує свої завдання. Чим важлива система? Думаю, достатньо завітати до будь-якого з п’яти наших місцевих центрів або до будь-якого бюро та побачити довжелезні черги тих, кому потрібна юридична допомога, або – буквально купи актів про виконану роботу адвокатами, що співпрацюють з системою, у нас в регіональному центрі, щоб зрозуміти наскільки ми затребувані. До речі, саме Дніпропетровська область усі ці одинадцять років є одним з лідерів у системі за кількістю звернень громадян та виданих доручень на надання правової допомоги у кримінальних справах. Не буду називати цифри, але, повірте, вони дуже значні.

– Тож до офісів системи, наскільки ми зрозуміли, може звернутися будь хто й отримати відповідну допомогу. А хто її надає?

– Так, дійсно, за консультаціями, первинною правовою допомогою, може звернутися будь-хто, й отримати її безкоштовно. За вторинною правовою допомогою, захистом, супроводом у судах та державних органах й складанням процесуальних документів – тільки деякі пільгові категорії, перелік яких зазначений у Законі «Про безоплатну правову допомогу». Адвокати у кримінальних справах залучаються за затвердженим графіком новоствореним Західним регіональним центром з надання БВПД у місті Тернополі за запитом слідчого, прокурора, слідчого в суді чи суду. В усіх офісах системи нашого регіону працюють тільки кваліфіковані фахівці-юристи, які можуть відповісти на будь-які питання та взятися за супровід справи у суді. Я, навіть, не буду перераховувати питання, з якими до нас звертаються люди. Їх безліч і вони дуже різнопланові. Що ж стосується, кримінальних проваджень, то зараз с нашим центром співпрацюють понад 250 адвокатів регіону. Щороку система БПД проводить конкурси, за допомогою яких залучаються нові адвокати. Тільки у минулому році їх було понад 70. І усім справ вистачає. Така вже в нас область…

– Отже дійсно у керівника Регіонального центру з надання БВПД чимале навантаження й відповідальність, оскільки треба весь час слідкувати, щоб механізм системи працював бездоганно. Ви ж ще достатньо молода людина – усього 32. Тож як ви стали керівником у такому молодому віці?

– Дещо несподівано для себе, хоча й розумів, що можу бути корисним у цій справі, маю, так би мовити, відповідний ресурс. Почав працювати з 2021 року головним фахівцем у місцевому центрі з надання БВПД у Павлограді. Я мав відповідати за зв’язки з громадськістю та ЗМІ, І результатом цієї роботи повинно було стати збільшення клієнтопотоку до Центру. Згодом дізнався, що у Дніпрі, у Регіональному центрі, відкрито вакансію начальника відділу з комунікацій та правопросвітництва. Подав документи, пройшов співбесіду, і мене призначили. Ось так і пропрацював начальником відділу 2 роки у чудовій команді. Метою нашої роботи було написання консультацій та успішних справ, в яких наші читачі могли впізнати свою ситуацію та звернутися до системи за правовою допомогою. Юридичні консультації також корисний інструмент для користувачів Інтернету, тому що у них є «підказочка», що їм робити у певних ситуаціях. Це також безліч виступів та правопросвітницьких заходів. А потім, наприкінці грудня минулого мені запропонували посаду виконуючого обов’язків директора. Я погодився, і з січня 2023 року очолюю цю установу.

– Колектив завжди відіграє важливу роль. Розкажіть, будь ласка, про вашу команду.

– Система БВПД постійно оновлюється, зокрема, й наш Регіональний центр на Дніпропетровщині. Звісно ж, змінюються й обличчя у ньому. Але у такому складі, як зараз, ми працюємо останні півроку. Можу сказати, що я працюю у команді своєї мрії. Всі – чудові працівники! Я можу покластися на них, моя команда дійсно класна. Найбільш за все у своїх колегах я ціную людяність, клієнтоорієнтованість та ініціативність. Ми усі разом не боїмося нових викликів та завжди знаємо, як на них реагувати, бо наша команда здатна швидко приймати рішення й діяти!

– На Вашій сторінці у Фейсбуці, зазначено, що ви навчалися у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. Чи подобалось Вам там навчатися? Розкажіть про Ваші студентські роки.

– Моєю мрією було вступити саме у цей ВНЗ. Але я розумів, що це буде дуже складно, бо досить велика конкуренція та рейтинговий бал. Я, звісно, обирав і альтернативні варіанти для вступу, але коли побачив себе зарахованим у списках вступників – це була неймовірна радість. Навіть на сьогоднішній день вважаю це своєю найбільшою перемогою, якою пишаюся. Мене зарахували на бюджет, і усі 5 років навчання я отримував стипендію, з них навіть 3-4 роки підвищену. Щодо студентських років – це були кращі роки. Потужний навчальний заклад для майбутніх юристів, де ти отримуєш безліч таких можливостей, про які мріють більшість студентів. По-перше – це сильна викладацька база, по-друге – розвиток творчих здібностей. Університет надавав чималий поштовх для саморозвитку. Крім того, гуртожитки були чудовими.

– На заході, що проходив у Дніпровському центрі солідарності журналістів НСЖУ, де ми й познайомилися, Ви казали, що працювали прес-секретарем у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Розкажіть детальніше про цю роботу, що входило до Вашої компетенції?

– Я прийшов працювати до міськрайонного суду одразу після закінчення навчання, і це було моїм першим місцем роботи. Я був помічником, секретарем судді. А потім, у 2015 році у судовій владі було прийнято рішення про створення прес-служб в судах для того, щоб вони допомогли показати суспільству, що судді – це дуже важлива робота. У суді було створено посаду прес-секретаря і оголошено конкурс. Мені стало дуже цікаво, і я вирішив себе спробувати у дещо новій для себе справі. Ця посада тісно перепліталася з журналістикою, якою я також захоплювався. Я запропонував свою кандидатуру, і мене призначили прес-секретарем. 5 років працював на цій посаді, і вважаю, що в межах саме суду й тих повноважень прес-секретаря, я отримав величезний досвід і багато чого цікавого зробив у той час.

– Чи є у вас якісь відзнаки?

– Так, є, Подяки. Одна від Ради Суддів України. Друга, від Координаційного Центру з надання правової допомоги, під підпорядкуванням якого й перебуває наш центр в області, отримав у 2022-му році до Дня Конституції України. А наступну, від Міністерства юстиції України, отримав у минулому році до Дня Незалежності України. Відзначала мене й Павлоградська ТРК за плідну співпрацю. Окрім того, суд, у якому я працював, потрапив до трійки переможців у конкурсі «Медіавідкритість суддів України» (проводився він кожного року). Тож я поїхав до Києва, аби отримати цю нагороду.

– Тож, можна сказати що навички керівника вигартовувалися у Вас поступово та зміцнювалися з кожним місцем роботи?

– Звісно, на початку, як то кажуть – трудової діяльності, мало хто замислюється про те, щоб стати керівником. Я не є виключенням. Але усюди, де я досі працював, самі собою викарбовувалися організаторські і лідерські здібності, відчуття відповідальності та уміння вибудовувати відносини у колективі та з великої кількістю абсолютно різних людей. Робота у комунікації, звісно, відіграла свою роль. Я не вважаю себе зараз керівником, який відбувся остаточно. Але намагаюся ним стати. Бо, як то кажуть, немає межі досконалості. І взагалі, про рівень керівника свідчать успіхи його команди. Головне – не зупинятися, а вдосконалювати й себе, й постійно розвиватися.

Записали Софія Вихляєва і Дар’я Любарська.