Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Минув майже рік, відколи Закон «Про медіа» набув чинності. Відповідно від 31 березня 2023 року колеги почали працювати в новому законодавчому полі. Скільки друкованих та онлай-медіа Дніпропетровщини на сьогодні зареєстровано у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення? Які труднощі виникали під час цього? Що буде з тими редакціями, які не встигнуть оформити перереєстрацію? Відповіді на ці та інші питання, а також фахову консультацію надала представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олена Демченко.
Медійна картинка області
Олена Демченко не вперше завітала до Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ. Вона вже проводила кілька зустрічей із представниками редакційних колективів, надавала поради редакторам щодо реєстрації, пояснювала алгоритм дій.
«Національна спілка журналістів України протягом року докладала максимум зусиль, щоб ЗМІ змогли продовжити свою роботу в правовому полі. Робочі групи обговорювали новації закону, подавали свої зауваження до Нацради, запрошували медіаюристів, які вивчали норми закону і роз’яснювали їх редакторам. Приємно, що такий майданчик для діалогу та дискусій був і у нашому Центрі», – зазначила Наталя Назарова, координаторка Центру журналістської солідарності у Дніпрі.
Олена Демченко в свою чергу зауважила, що дійсно новий закон викликав багато запитань, були навіть побоювання щодо своєрідної цензури. Але як показав цей рік, побоювання не справдилися.
«У Дніпропетровській області не зафіксовано випадків тиску регулятора та наступу на свободу слова. Також ті медіа, які пройшли реєстрацію, переконалися: процедура проста, документи зрозумілі і сам процес проходить швидко», – підкреслила експертка.
Під час розмови представниця Нацради підбила підсумки і поділилася статистичними даними. Зокрема, за рік у Дніпропетровській області зареєстровано 39 суб’єктів у сфері друкованих медіа. Вони розділилися на дві великі частини. Перша – це фахові видання, які виходять друком, але мають обмежену аудиторію. Вони чи не перші пройшли реєстрацію. Друга частина – це газети загальної тематики. Є ще декілька видань, які не зареєстровані, але їхні документи знаходяться у черзі на розгляд в Національній раді. Тому норму закону вони виконали. Загалом в Україні на кінець 2023 року зареєстровано 1513 друкованих медіа.
Онлайн-медіа були не такими активними. У регіоні за 2023-й зареєстровано тільки 6 онлайн-видань. А у 2024-му році вони навпаки активізувалися і вже чотири медіа пройшли реєстрацію.
«Користуючись нагодою, ще раз хочу нагадати, що 31 березня спливає термін обов’язкової реєстрації друкованих медіа, провайдерів аудіо-візуальних сервісів, а також лінійних медіа, більш відомих нам як кабельні телеканали. Зауважу, що ця реєстрація безкоштовна. Також проходить реєстрація онлайн-медіа. Вона проводиться за гроші, але є добровільною», – підкреслила Олена Демченко.
Що ж буде з тими друкованими медіа, які не встигли зареєструватися? За словами експертки, їхні свідоцтва втрачають чинність. Якщо вони все ж виявлять бажання зареєструватися, за це доведеться платити гроші, бо, як вже зазначалося, термін безкоштовної реєстрації сплив. Пані Олена також звернула увагу, що у Дніпропетровській області свідоцтва мінюста мають 189 видань. Але тих, хто реально виходять друком, значно менше. Тобто свідоцтва є, а медіа фактично немає.
На жаль, за рік Дніпропетровщина понесла «медійні втрати»: анульовано ліцензії 27 каналу та Марганецькій студії телебачення. (МСТ). На це вплинула війна і економічна ситуація. Проте є і новоприбульці – це спортивний канал «Демарт». Вони вже отримали ліцензію і мають плани на розвиток.
Про порушення та відповідальність
Цього дня до обговорення закону у онлайн-режимі мали можливість долучитися не тільки редакції Дніпропетровщини, а й колеги з Кіровоградської, Сумської, Полтавської та Черкаської областей. Не зважаючи на те, що закон діє вже майже рік, дискусійні моменти ще залишилися. Зокрема, медійників цікавило, чи вже були випадки притягнення до відповідальності медіа, чи реєструють газети свої сайти, коли і куди надсилати примірники друкованих медіа.
«Хочу відзначити, що в області значно покращилася ситуація щодо використання української мови в ефірі. Приблизно на 18% медіа перевиконують квоту, яка зазначена у новому законі. З боку національної ради є невеличкі запитання до суб’єктів друкованих медіа. Вони дійсно сумлінно виконують норми українського законодавства. Проте є зауваження щодо позначення реклами на сторінках газети. Тобто рекламні матеріали позначаються так, що з першого погляду не розрізнити, що це реклама. А закон це передбачає. Прошу друковані видання звернути на це увагу», – підкреслила Олена Демченко.
У Дніпропетровській області також зафіксовано єдиний випадок притягнення до відповідальності. Радіомовнику було видано припис Національної ради за те, що він порушив правила мовлення у дні пам’яті, скорботи та жалоби.
У регіоні проводилися планові перевірки медіа, але вони підтвердили, що всі працюють у законодавчому полі.
Що стосується реєстрації друкованими медіа своїх сайтів, то таких випадків не було. Як і того, щоб на реєстрацію подали документи ютубканали.
З найбільш проблемних питань експертка продовжить і надалі надавати роз’яснення.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
