Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%), Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%) області. Друковані видання мають дещо вищий середній показник (31%), аніж інтернет-видання (27%).
Такими є дані моніторингу журналістських матеріалів у 110 друкованих і 110 інтернет-виданнях, проведеного ВОГО «Волинський прес-клуб» і ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс» упродовж лютого 2017 року у 22 областях України. Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в онлайн-медіа.
Мета моніторингу полягала у виявленні гендерного балансу/дисбалансу у журналістських матеріалах регіональних медіа, у тому числі щодо гендерного паритету експертів і експерток.
У регіональному зрізі залучення експерток і експертів у журналістських матеріалах на різну тематику (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство) дещо відрізняється, однак виразно показує гендерний дисбаланс у залученні експерток і експертів залежно від тематики.
Політика
Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у політичній тематиці складає 16%. Найвищі показники мають Херсонська (27%), Харківська (25%), Сумська (25%) області, найнижчі – Тернопільська (2%), Чернівецька й Рівненська (10%) області.
Економіка
В економічній тематиці середній показник присутності експерток у регіональних медіа складає 23%. Найвищі показники мають Херсонська (41%), Кіровоградська (37%) та Дніпропетровська (30%) області, найнижчі – Черкаська (15%), Тернопільська і Житомирська (16%).
Освіта/наука
У матеріалах на тему освіти/науки середній показник присутності експерток у регіональних медіа наближається до паритету і становить – 46%. Найвищі показники мають Чернівецька (62%), Запорізька (60%), Закарпатська (58%) області, найнижчі – Миколаївська (27%), Черкаська (31%), Житомирська (32%) області.
Культура
Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у матеріалах на тему культури становить 39%. Найвищі показники мають Закарпатська (54%), Дніпропетровська (51%), Волинська і Чернівецька (49%) області, найнижчі – Тернопільська (19%), Київська (28%) і Запорізька (30%).
Медицина
Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у медичній тематиці склала 43%. Найвищі показники мають Дніпропетровська (72%), Одеська (60%), Полтавська (58%) області, а найнижчі – Чернігівська (24%), Черкаська (28%) і Тернопільська (29%).
Спорт
У спортивній тематиці середній показник присутності експерток становить 20%. Найвищі показники мають Рівненська (57%), Житомирська (43%), Чернігівська (35%), найнижчі – Закарпатська (0%), Полтавська (5%), Вінницька й Одеська (6%) області.
Війна
Середній показник присутності експерток у матеріалах на тему війни склав 20%. Найвищі показники – у Запорізької (42%), Дніпропетровської (36%), Полтавської (32%) областей, найнижчі – у Закарпатської (0%), Миколаївської (7%) та Одеської (9%).
Волонтерство
У матеріалах на волонтерську тематику середній показник присутності експерток склав 45%. Найвищі показники мають Кіровоградська (86%), Херсонська (75%) та Одеська (74%) області, а найнижчі – Тернопільська (15%), Рівненська (25%) та Вінницька (29%).
ВИСНОВКИ
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів по залученню експерток та експертів показав наступну тенденцію: відсутність у певній сфері жінок підтверджується їх низькою присутністю й у експертній царині у медіа. Результати гендерного моніторингу виявили найменш і найбільш «дружні» для експерток галузі. Найменш «дружня» по залученню експерток – політика (16%), війна (20%) та спорт (20%), а найбільш «дружня» – освіта/наука (46%), волонтерство (45%), медицина (43%).
Гендерна експертка проекту Оксана Ярош зауважує: «Результати гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних медіа виявили, що редакційна політика не керується принципом гендерного паритету при обранні експерток та експертів для коментування тематичних новин. А це продовжує тенденцію розподілу медіа-тематик на «жіночі» та «чоловічі», що призводить до гендерної нерівності можливостей якоїсь зі статей у певній сфері. Було б доречно сформувати у редакціях регіональних видань експертний «пул» із дотриманням гендерного балансу, звернувшись до наукових або аналітичних установ. Також варто користатися вже підготовленим ресурсами, як то базою експертів для медіа Інституту масової інформації та ресурсом «Запитай експертку», створеним Компанією проти сексизму «Повага». Європейські видання практикують гендерний паритет серед експерток/експертів і візуальний, і текстовий. Вітчизняним виданням теж варто впроваджувати таку практику, оскільки вона сприятиме демократичності розвитку і медіа, і суспільства загалом».
____________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у рамках проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).
