Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Так оцінив з’їзд НСЖУ, що завершився в Києві, член дніпропетровської делегації доктор наук державного управління, професор Валерій ДРЕШПАК.
Про підготовку та перипетії під час з’їзду Національної спілки журналістів мова йшла в першій частині звіту – за посиланням nsju.dp.ua.
Закінчимо традиційним тезовим звітом з чергового засідання дискусійного клубу на тему: “Підсумки з’їзду НСЖУ: Аналіз. Висновки. Пропозиції”, що відбувся минулого тижня.
Остаточні висновки, як завжди, за читачами.
Частина II. ВСЕ, ЩО НЕ РОБИТЬСЯ, — ВСЕ К КРАЩОМУ!..
Доповідачів-учасників з’їзду на цьому засіданні у нас було кілька. Грунтовно проаналізував перебіг подій під час з’їзду голова обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук. Його доповнили Валерій ДРЕШПАК, Микола ПАВЛЕНКО, Наталія ГАРМАШ та Тамара КОТИШЕВА.
Розпочнемо з негатива, який, безумовно, переважав на з‘їзді.
ПРОБЛЕМИ
«До напрямків реформи Спілки, наших ініціатив щодо пенсіонного забезпечення журналістів і проголошення 2018 року в Україні — роком Володимира Івановича Вернадського справа на з’їзді так і не дійшла. Дискусія зосередилась на обговоренні кандидатів на посаду голови Спілки. Думки з цього приводу розділились. Всі інші питання у такому ж стані. Проект Устава зняли з порядку денного, як не підготовленний. Резолюція з‘їзду відсутня. Правління і Секретаріат за усіма ознаками будуть непрацездатні» (О. КОВАЛЬЧУК).
“Видані з’їзду матеріали засвідчили, що підготовка до нього провалена. На руки не дали ніяких проектів. У кулуарах не обговорювалася необхідність і напрями реформування, а ділили портфелі. Вибирали царя. Кращого для себе. Другий день віддали під конференції. Хоча завжди вони проводилися заздалегідь. Для притирання учасників з’їзду.
Викликає питання композиція з’їзду. Наші ідеї відсунули. Говорили тільки про царя. Незрозуміло із Статутом. Якщо не прийняли, то як його мінятимуть. Напрошується позачерговий з’їзд. Там може стати питання про переобрання голови.
Сьогодні найбільш складний момент – не допустити, щоб області, які активно працюють і прагнуть до реформ, між собою перегризлися. Що ж до перемоги Томиленко, то переміг не він, а технології, якими він скористався. На жаль, програли усі, передусім, журналістика України” (В. ДРЕШПАК).
“Найбільше уразила відсутність на з’їзді офіційних осіб, шанованих і впізнанних журналістів. Такого ще не було. Можливо, спрацювала публікація компромату “Подвійне життя Сергія Томіленко”. Він стверджує, що це монтаж і підтасовування. З приводу чого звернувся в СБУ, яке сам же нещадно критикує за, нібито, втручання у вибори глави НСЖУ. Але якби ж це був єдиний скандал навколо нього! Складається враження, що пацієнт швидше мертвий, чим живий” (Н. ГАРМАШ).
“Слід сказати, що конструкція з’їзду і наша розмова на ньому – дзеркальне відображення нашого суспільства. Дискутували про все (мова і ін.) тільки не про головне – якою повинна стати НСЖУ. Щоб Спілці вижити – треба доводити нашу корисність. Пенсія, наприклад, цікавить усіх. Чи узяти на озброєння 10 правил захисту журналістів, поширювати їх, забезпечувати юридичний захист. Йдіть до нас – ми захистимо.
Представник Польщі попередив: якщо підете по польському шляху роздержавлення, отримаєте наші проблеми. У інформаційній сфері у нас не залишилося нічого польського. Майже усе американське, німецьке… Так і вас прийдуть і куплять. Але якщо до нас прийшли із заходу, то до вас прийдуть зі сходу.
Чи це не проблема, але хто про неї згадав? Сама дискусія на з’їзді більше нагадувала горезвісні розмови про те, як космічні кораблі борознять простори всесвіту” (М. ПАВЛЕНКО).
“Склалося загальне враження – щось у нас робиться не так. У складі Правління 2 жінки. А як же гендерна політика? Шість кандидатів висунулися. П’ять з них не представили ніяких конкретних програм, одні гасла і ніякої конкретики. Тільки Бухтатый говорив про конкретні кроки. Але замість їх підтримки – йому заважали. Була жорстка критика голови, ревізійна комісія привела убивчі факти і… за нього ж проголосували! А яка реакція Томиленко на критику – ніякої”! (Т. КОТИШЕВА).
“Я взагалі не уявляю, як в такій ситуації він зможе керувати Спілкою”! (В. ОЖОГИН).
“Авторитет Спілки впав. Раніше на НСЖУ зважали, сюди прагнули, були преференції, яких нас сьогодні позбавили” (В. ІНШАКОВ).
“НСЖУ в цьому плані не самотня. У Спілці письменників аналогічна ситуація. Ми нікому не потрібні. Все проходить за одним сценарієм. Так що я не вірю у відродження професійних спілок” (В. ЛУЦЕНКО).
“Якби ви бачили, що витворяли на з’їзді Спілки адвокатів мої колеги – голова кругом! Так що тенденція в наявності. Але не без приємних виключень. (С. ТОРОПЧИНА-АГАЛАКОВА).
ЗАВДАННЯ
“Сьогодні все частіше звучать прогнози про можливе входження в клінч сторін, що протистояли на з’їзді, і початок дезинтеграционных процесів в НСЖУ. Найстрашніше те, що спілка бовтатиметься у болоті. Але і розвал її для нас неприйнятний. Очоливши цей процес – виглядатимемо не кращим чином. Адже ми напрацювали багато пропозицій по реформі спілки. Їх потрібно захищати і проводити в життя” (АВТОР).
“Ми, дійсно, не хочемо увійти до клінчу. Влаштувати гризню на усю Україну не на користь організації. Хоча ситуація украй вибухонебезпечна. Багато що залежатиме від нових Секретаріату і Правління. Ми ж, зі свого боку, візьмемо усю діяльність “центрального офісу” під мікроскоп. Відповідним чином надамо свої проекти, регламенти, поправки до Статуту, резолюції по міжнародних меморандумах і жорстко контролюватимемо їх реалізацію” (О. КОВАЛЬЧУК).
“Повернуся до питання про приємні виключення. У нас теж в усіх областях йдуть конфлікти. А в Одесі, як це не вражає, мир, дружба і благоліпність. Вони навчилися розуміти один одного, говорити і домовлятися. Замість палиць в колеса тут домінує взаємодопомога. В Одесі велика честь бути членом професійної громадської організації адвокатів. Тому їх поважають, до них прислухаються і, якщо хочете, бояться”! (С. ТОРОПЧИНА-АГАЛАКОВА)
“Журналістика в немилості у влади. Борючись за Київ, треба одночасно вибудовувати стратегію роботи у рамках обласної організації. Тактичні питання треба піднімати і вирішувати тут. Нещодавно Дніпропетровськ називали ще не першим, але вже і не другим містом України. Так що сам Бог велів узяти на себе ініціативу проривних технологій в роботі НСЖУ. Показати результат. Нехай, спершу, на обласному рівні. Тоді до нас підтягнуться і колеги з регіонів. Прийде молодь. Вона не хоче йти у болото. Об’єднання зусиль обов’язково дасть необхідний результат. Якщо йти цим шляхом, позачерговий з’їзд стане природним рішенням нашої проблеми з виходом на нові рубежі” (В. СУХОВ).
“Сталося те, що сталося. Все закономірно. Потрібно працювати краще. Тягнути усіх за собою. У нашій організації дуже багато хороших ініціатив, дій, але дуже мало про них говорять. Абсолютна більшість журналістів про них просто не знають. Слід активніше доносити інформацію про роботу Спілки. Зацікавити молодь. У мене є така можливість. Без цього не буде розвитку, це майбутнє нашого Союзу. Сьогодні молодь особливо активно реагує на зарубіжні зв’язки. Значить, потрібно активніше працювати в цьому напрямі” (В. КАРПОВА).
“Ми працюємо. Організована нами поїздка дискусійного клубу в Полтаву, знятий по ній фільм отримали широкий відгук. У тому числі, і серед молоді. Зараз готуємо поїздку в Польщу” (Т. КОТИШЕВА).
КОНКРЕТНІ ПРОПОЗИЦІЇ
“Слід окреме засідання нашого клубу присвятити тактиці і стратегії нашої роботи. У Спілки є хороші напрацювання, їх потрібно просувати і виконувати. Сьогодні Томіленко заколивав багатьох ідеями Миятович. Ця позиція втопить нас, це болото, в яке українських журналістів так хоче занурити путінська пропаганда” (С. ПОВОД).
“У зв’язку з останніми подіями пропоную на окремому засіданні обговорити тему “Імідж НСЖУ”. Украй необхідно також проаналізувати висловлені на з’їзді пропозиції. Їх слід оформити в дорожню карту, опублікувати, провести обговорення і змусити керівництво їх реалізовувати. А також створити групу у Фейсбуці “Журналіст Дніпропетровщини”. Вона буде хорошою підмогою в цій роботі” (В. ІНШАКОВ).
“Як показала сьогоднішня критика, давно назріло питання створення інформаційного майданчика для нашого клубу. Згадайте ” Політпивбар” Віталія Теплова, де збиралися журналісти. Член нашого Правління Чангли міг би сприяти в організації такого телевізійного проекту на обласному телебаченні. Це дозволило б серйозно розширити аудиторію дискусійного клубу НСЖУ, зробити дискусії масовішими, змістовнішими і переконливішими. Донести до людей наші думки і напрацювання” (В. ДОЦЕНКО).
“І не забуватимемо про молодь. Можна, наприклад, провести переговори з вузами для організації роботи по просуванню талановитої молоді в різні місцеві і міжнародні творчі програми. Серед молодих маса розумних, їм потрібний поштовх і допомога. Тоді вони себе покажуть” (В. КАРПОВА).
ВІД АВТОРА. Слід констатувати, що сам хід з’їзду, вибір лідера і наше обговорення підсумків журналістського форуму переконливо продемонстрували, що НСЖУ важко хвора, страждає після відходу Ігоря Федоровича Лубченко діловою неміччю, організаційним безсиллям і ідеологічною неразбірливістю. Як відмітила Н. Гармаш, “пацієнт швидше мертвий, чим живий”. Значить, потребує реанімаційних заходів.
З іншого боку, досвід підказує, що радикальні, хірургічні методи лікування суспільної свідомості (а в даному випадку, ми маємо справу саме з нею!) не кращий спосіб подолання вище названої хвороби. Заражені нею органи повинні догнити, а журналістське співтовариство – дозріти до повного осмислення неминучості давно назрілих змін. Тому, як вже говорилося, наше завдання не махати бездумно шашкою радикалізму і дезинтеграції, а максимально сприяти процесу одужання працездатних органів і відмиранню віджилих.
За дорученням членів клубу Вадим КЛИМЕНТЬЄВ
Спеціально для сайту ДО НСЖУ
