Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Зробити видання більш сучасним і фінансово стабільним – такі завдання ставлять ментори навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку» перед його учасниками – представниками редакцій локальних медіа з прифронтових і деокупованих територій.
З 27 учасників теоретичної частини було відібрано 15, які реально можуть реалізувати на практиці рекомендації ментора. Наразі вони перейшли до виконання практичних завдань.
– У серпні всі отримали домашні завдання за окремими напрямками. Завдання пов’язані з монетизацією, надходженням додаткових доходів, – сказав у коментарі НСЖУ ментор Костянтин Григоренко, який допомагає учасникам проєкту посилити економічну стійкість своїх видань. – Адже всі розуміють, що донорські гроші – це не назавжди, і, щоб вижити, видання мають навчитися заробляти самостійно.
Ще одне завдання від Костянтина Григоренка – пошуки нових способів розповсюдження газет і проведення передплатних кампаній. Навіть релоковані видання наразі працюють над дистанційною організацією передплати свого видання. Зокрема, учасники проєкту відпрацьовують можливості передплати без залучення «Укрпошти», до роботи якої майже у всіх газетярів – дуже серйозні претензії.
Майбутнє газет – у поєднанні друкованого видання з його цифровими формами: інтернет-сайтами та соціальними мережами, вважають медіаексперти. Як це зробити – учасникам проєкту спочатку роз’яснював, а тепер допомагає відпрацьовувати на практиці ментор Андрій Юричко – журналіст, медіатренер Академії української преси.
Він ставить перед собою мету не лише дати колегам інформацію «для загального розвитку», а й домогтися вдосконалення їхніх видань – і як друкованої преси, і як онлайн-ресурсів.
– Зараз учасники проєкту виконують два завдання: замір їхньої аудиторії (не за технічними показниками, а через опитування) і створення відеоанонсу – представлення головного редактора, який розповідає про найцікавіше в своїй газеті, – сказав у коментарі НСЖУ Андрій Юричко.
Мета цих завдань – багатогранна, від проведення промоакції до розширення числа підписників. Крім того, ментор намагається показати учасникам проєкту, що у проведенні опитувань і створенні відеоанонсів немає нічого складного, це може зробити кожний журналіст.
Учасники проєкту кажуть, що отримані знання та вміння вже зараз стають їм у пригоді. Приміром, корисною була порада Андрія Юричка вести соціальні мережі як цілком самостійне медіа, а не як доповнення до друкованого ЗМІ, «розпаковувати» великі матеріали на маленькі публікації в інтернет з посиланням на великий матеріал – все це одразу допомогло збільшити відвідуваність у рази. Чимало важливих порад дав і Костянтин Григоренко – щодо фінансових донорів, розробників сайтів, заробітку на поліграфії тощо.
– Менторська підтримка дуже гарна, – каже головна редакторка бахмутської газети «Вперед» Світлана Овчаренко. – Я не пропустила жодного заходу. Щойно була онлайн-зустріч із Андрієм Юричком. Обговорювали відеоанонси. Ми і раніше робили таке, але він роз’яснив, як їх створювати правильно і пояснив, що важливо, щоб вони з’являлися постійно, щоб видання постійно було в читачів «на слуху».
Головний редактор газети «Межівський меридіан», яка виходить у селищі Межова на Дніпропетровщині, Євген Хрипун, каже, що навіть з огляду на те, що він працює в газеті понад 20 років, для ного навчально-просвітницькі проєкти НСЖУ дуже корисні.
– Сьогодні нас, українські регіональні видання, багато читають не лише в Україні, а й за її межами, – зазначає редактор. – Важливо, що під час таких навчань ми стаємо досконалішими. І важливо, що ведуть їх наші українські колеги, які добре знають наші проблеми.
На переконання редакторки газети «Вісті» із Нововоронцовки Херсонської області Ірини Кошарської, саме спілкування із досвідченими менторами допомагає редакціям зосередитися й шукати шляхи для самовдосконалення.
– Зараз ми, враховуючи поради менторів, для написання коротких заміток почали користуватися штучним інтелектом – GPT-чатом (це дуже полегшує роботу). Плануємо змінити платформу сайту на більш сучасну. Налагодили співпрацю з біржами прямої реклами. З метою залучення читачів і рекламодавців запроваджуємо купони на безкоштовні оголошення, – каже Ірина Кошарська.
Учасники «Кроків до сталого розвитку» наголошують, що такі проєкти важливі ще й тим, що дозволяють колегам із різних видань зустрічатися, спілкуватися між собою, обмінюватися корисним досвідом. І часто важливі знахідки когось одного здатні підтримати фінансову стабільність й інших видань. Нарешті, відчуття професійної солідарності важливе й тим, що надихає й підтримує журналістів із прифронтових і деокупованих територій – тих, хто працює в небезпечних умовах, і тих, хто змушений був релокуватися.
– Ми щиро вдячні Національній спілці журналістів України, її голові Сергієві Томіленку, який у найскладніший час телефонував і підтримував нас, а потім ініціював відновлення наших видань, – каже Світлана Овчаренко. – Без цієї підтримки ніякого відновлення прифронтових газет не було б. Я навіть уві сні не бачила, що наша газета може відродитися. Як? Бахмута немає – а газета є! І люди в бахмутських хабах у тилових містах України, бачачи нашу газету, радісно дивуються: «Це що, наша «Вперед»? Звідки?!» Фінанси, знання і навички, які ми отримуємо завдяки НСЖУ, в наш час неоціненні.
Навчально-просвітницький проєкт «Кроки до сталого розвитку» НСЖУ проводить за підтримки уряду Японії і ЮНЕСКО. Участь у ньому взяли загалом 27 друкованих видань із прифронтових і деокупованих територій України. Заходи проходять як у формі вебінарів, так і у вигляді індивідуальних консультацій, під час яких учасники можуть поспілкуватися з ментором, задати практичні питання і отримувати конкретні відповіді. Навчання триває з травня. Головне завдання – допомогти кожному виданню стати на ноги, осучаснити підходи до створення контенту, здобути знання про цифрові платформи для просування медіа і пошуку нових можливостей.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
