Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Явка «районщиков» лишний раз подтвердила справедливость известного афоризма Сократа: «Кто хочет – ищет способ, кто не хочет – ищет причину» своих проблем и неудач…
В первой части нашей публикации мы тезисно познакомили читателей с мнением аналитиков по этому крайне конфликтному вопросу. Следующие две части, наиболее важные, на наш взгляд. В них речь об успешном опыте реформирования и конкретные юридические консультации по решению возникающих в ходе разгосударствления СМИ проблем. Материалы приводим с минимальными сокращениями. Но начнём с опыта неудачного.
Часть II. ПЕРВЫЙ ОПЫТ РАЗГОСУДАРСТВЛЕНИЯ СМИ
«ПРОБЛЕМА ОДНА – ВЛАДА НЕ ХОЧЕ ВІДПУСКАТИ!»
Віктор СЕМЕНЕНКО, заступник головного редактора газети «Каховська зоря» (Херсонська область):
– У нас ситуація щодо стосунків із владою не найкраща. Маємо великі проблеми і з районною, і з міською, бо вони просто не хочуть нас відпускати. А в Законі «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», на жаль, не прописана відповідальність за такі дії чи то бездіяльність. Газеті «Каховська зоря» незабаром виповниться 100 (!) років, та мабуть за весь цей час вона не мала таких проблем у стосунках із владою.
В іншому ж ми цілком успішне видання. Вже понад 10 років ми є самоокупними, в нас гарний тираж і гарні стосунки з читачами, є багато рекламодавців. А от на шляху до самостійності доводиться безрезультатно топтатися на місці, хоч всі необхідні документи ми подали в строк. Зараз змушені активно консультуватися і розробляти план дій на випадок, якщо влада і надалі «триматиме» і тягнутиме час до 1 січня 2019-го, коли всі нероздержавлені газети мають бути ліквідовані…»
СУД ВИГРАЛИ. ОТЖЕ РЕФОРМУЄМОСЯ
- 07. 2016
Газета “Край Каменецкий” (г. Каменец-Подольский Хмельницкой области) выиграла суд против районного совета и райгосадминистрации, которые, вопреки Закону о реформировании коммунальных СМИ, не поддержали инициативу редакции о разгосударствлении в первом этапе.
Еще 21 января состоялось собрание трудового коллектива, где единогласным решением было определено об участии редакции и средства массовой информации в первом этапе реформирования. Соответствующие предложения относительно способа реформирования и этапа 26 января редакция направила учредителям — Каменец-Подольскому районному совету и Каменец-Подольской райгосадминистрации. Однако власть имущие не спешили отпускать газету.
В марте редакция обратилась с письмами, чтобы получить официальный ответ, согласно закону.
“Председатель райгосадминистрации сказал, что подписывать распоряжение о выходе из числа соучредителей нет смысла, потому что не проголосовала сессия”, – отмечает Надежда.
Редактор обратилась за помощью в юридическую службу НСЖУ. Поэтому получила совет подавать в суд на районный совет в бездействии, а по действиям председателя РГА – писать в Администрацию президента.
“Я никогда не писала писем в Администрацию президента, потому перезвонила туда, чтобы уточнить, на кого адресовать письмо. Мне ответили, что сначала надо жаловаться в облгосадминистрацию, а уже потом к ним. Написала в ОГА, чтобы они обязали главу райгосадминистрации подписать соответствующее распоряжение. Область тянула больше месяца, в конце концов пришла отписка о том, что они не вправе указывать главе райгосадминистрации. Тогда мы решили подавать в суд и на РГА”, – рассказывает Надежда Ерменчук.
Местный суд принял исковые заявления. Но если в отношении райсовета, решение было принято в пользу газеты, то по райгосадминистрации состоялось несколько судебных заседаний, где заставляли то переделывать исковое заявление, то возвращать старое.
“На четвертом заседании судья принимает решение, что иск мы должны подавать не в местный, а в областной административный суд”, – говорит редактор. – “Я уже потеряла надежду. Но через две недели пришло сообщение о заседании. От администрации не было представителя. И вот мы выиграли”.
Так, 7 апреля 2016 Каменец-Подольский горрайонный суд Хмельницкой области постановил “признать противоправной бездеятельность Каменец-Подольского районного совета по рассмотрению ним 18 февраля 2016 на пленарном заседании пятой сессии проекта решения “О реформировании печатного средства массовой информации и редакции, учредителями (соучредителями) которых являются Каменец-Подольский районный совет”. А 24 мая Хмельницкий окружной административный суд постановил: “Иск удовлетворить. Признать противоправной бездеятельность и обязать голову Каменец-Подольской районной государственной администрации Сукача Василия Александровича издать распоряжение о реформировании печатного средства массовой информации и редакции коммунального предприятия “Редакция городской газеты” Край Каменецкий “.
Присудить в пользу истца судебные расходы (судебный сбор) в размере 1378,00 грн. за счет Каменец-Подольской районной государственной администрации “.
30 июня на седьмой сессии районного совета VII скликання депутаты количеством в 22 голоса приняли решение о реформировании газеты “Край Каменецкий” и коммунального предприятия “Редакция городской газеты” Край Каменецкий”. В этот же день соответствующее распоряжение подписал и председатель райгосадминистрации.
Надежда Ерменчук говорит: отправляться в “свободное плавание” редакция не боится, потому как и сейчас работает без поддержки со стороны властей. Договоры на освещение своей деятельности власти заключать отказались, платят только за размещение официальных сообщений и объявлений. Но и эти средства задерживают.
“Есть определенное игнорирование по освещению нашими журналистами их работы. Например, у представителей власти куда выезжают, мы просим, чтобы брали наших корреспондентов на события, но они отказывают. Говорят: информация у нас на сайте. Но что делать газете? Брать информацию с сайта и лепить на страницы? Мы на такое не идем. Поэтому, можно сказать, нам несколько призакрили доступ к информации”, – рассказывает редактор.
“С разгосударствлением мы ожидаем, что, по крайней мере, власть перестанет вмешиваться в редакционную политику”, – говорит Надежда. Потому помощи как таковой нет, но попытки управлять есть. Хотя от власти мы не отворачиваемся. Она делает и много полезных дел, и мы готовы об этом писать, готовы заключать договоры на освещение деятельности, если на это их согласие.
Сейчас “Край Каменецкий”, что выходит из 1930 года, имеет тираж 3 тыс. экз. Выходит на 12 страницах. В коллективе работает 8 человек. Газета чувствует конкуренцию, отмечает редактор. В городе выпускается еще 6 газет. Поэтому изданию надо ориентироваться больше на районного читателя. Главное внимание обращать на те темы, которые полезны для аудитории.
“Видим свое развитие в сотрудничестве с простыми людьми”, – говорит Надежда Ерменчук.
Главный редактор газеты “Горизонты Изюмщины”, секретарь НСЖУ Константин Григоренко комментирует: опыт “Край Каменецкого” – положительный пример для других редакций.
“Они не побоялись, пошли до конца, выдержали несколько судебных заседаний. Это свидетельствует о том, что редактор имела поддержку коллектива. Как правило, в подобных случаях редакции “ломаются”, не выдерживают давления власти, которая находит различные способы, чтобы отсрочить реформирование. А они – молодцы”, – говорит Константин Григоренко.
31.08.2017
НЕ ВСЕ ТАК ПОГАНО У «КОРОЛІВСТВІ» РАЙОННИХ ГАЗЕТ!
Відбувся телеміст між Тернополем та Херсоном на тему «Проблеми реформування української преси. Зауважимо відразу, що він вселив певний оптимізм стосовно подальшої долі провінційних видань.
«Кожного п’ятого жителя області можна вважати читачем районки»
Володимир АНДРІЇШИН, координатор проекту Тернопільського прес-клубу, завідувач кафедри журналістики тернопільської філії Університету «Україна»:
– Зараз ми намагаємося створити міжрайонну рекламну агенцію для районних газет, і є надія, що вона незабаром запрацює. Так от коли я зустрічаюсь в Тернополі з потенційними рекламодавцями і пояснюю суть справи, то деякі з них роблять великі очі і здивовано запитують: «А в нас хіба є районні газети? Тобто частина підприємців навіть не в курсі, що є така інформаційна потуга.
Але ж саме районки залишаються головним джерелом донесення живої місцевої інформації, бо в такій кількості її не доносять до читачів ні обласні видання, ні інтернет-сайти. Тож можна сміливо стверджувати, що районні газети і на Тернопільщині, і по Україні в цілому залишаються потужною інформаційною силою.
«РОЗЛУЧЕННЯ З ВЛАДОЮ ВІДБУЛОСЯ ЦИВІЛІЗОВАНО І ДЕМОКРАТИЧНО»
Вікторія ІВАНИЦЬКА, директор Кременецького Інформаційного центру «Діалог»:
– Ще до початку роздержавлення ми зрозуміли, що пора працювати самостійно, причому почували себе досить добре і щодо тиражу, і щодо реклами та інших фінансових надходжень. А от за стосунки з владою триматися сенсу не мали, бо її дотації не були вирішальними. Коли колектив прийняв відповідне рішення, нам вдалося переконати у його правильності і депутатів, тож потрібну підтримку отримали на першій же сесії. Так що наше розлучення з владою відбулося цивілізовано і демократично, відтак і співпраця зараз відбувається на таких же засадах. Ми уклали угоди про висвітлення їхньої діяльності і працюємо згідно з ними, в роботу редакції ні рада, ні адміністрація не втручаються. Хоча, чесно кажучи, після Євромайдану його вже й майже не відчувалося, ситуація змінилась кардинально.
На сьогодні ми вже є товариством з обмеженою відповідальністю, маємо на руках всі потрібні документи і працюємо на перспективу. Зараз часто можна почути скарги на те, що районним газетам дуже важко витримати конкуренцію з інтернет-виданнями. Але от в нашому районі, приміром, ще є цілі села без інтернету, і районка для їхніх жителів залишається основним джерелом місцевих новин, які в такій кількості і так повно не подадуть ні обласні та центральні видання, ні сайти. І хто б там що не говорив, а я вважаю, що районки поки що нема кому замінити.
«НАВІТЬ У НЕВЕЛИКОМУ ВІДДАЛЕНОМУ РАЙЦЕНТРІ МОЖНА УСПІШНО РЕАЛІЗОВУВАТИ БІЗНЕС-ПРОЕКТ»
Алла ОМЕЛЬЧУК, директор ТОВ «Інформаційний центр «Новини Шумщини»:
– Дуже часто запитують, чи не було страху, бо ж стільки років газета існувала в певних чітких рамках, а тут раптом все зовсім по-іншому. Звичайно ж, страх був, а ще не давало спокою велике почуття відповідальності перед людьми. Було багато нервів і переживань, але ми успішно все подолали і зараз аж ніяк не шкодуємо, тому що ми бачимо можливості для розвитку. А ще зрозуміли, що навіть в такому невеличкому і дуже віддаленому від обласного центру населеному пункті, як наш Шумськ, можна успішно реалізовувати бізнес-проект, куди входитиме не лише видання газети, а й інші види діяльності, які вже внесені в наш статут, і якими ми обов’язково будемо займатися. Спочатку були побоювання, що зменшиться тираж, але він навіть збільшився. Тобто зараз вже ніхто нікого не примушує передплачувати газету, як це практикувалося раніше у бюджетних установах за вказівкою згори, а люди самі хочуть передплачувати її, бо бачать що видання цікаве і покращується.
Щодо співзасновників, то, окрім трудового колективу, їх було аж три – міська і районна ради та райдержадміністрація, але ми знайшли порозуміння з усіма. Відтак вже почали укладати угоди про співробітництво і з новоствореними об’єднаними громадами району. І надалі продовжуватимемо йти в цьому напрямку, а досвід перехідного періоду дав дуже багато і загартував добре. Взагалі ж я впевнена, що в районних газет все буде добре, і вони ще заявлять про себе на нормальному рівні.
«НАС ЧИТАЮТЬ СЬОГОДНІ В ТУРЕЧЧИНІ, ПОЛЬЩІ, НІМЕЧЧИНІ, ФРАНЦІЇ»
Віта КОПЕНКО, головний редактор Нижньосірогозької газети «Червоний промінь» (Херсонська область):
– Я теж представляю віддалений сільський район, де інтернету нема ще в багатьох селах, а райгазета є чи не єдиним джерелом місцевої інформації для багатьох жителів. Тому вона була, є і буде! У стосунках з владою якихось проблем не відчуваємо, бо до реформування готувалися завчасно. Вже 10 років, як ми відмовилися від дотацій і працюємо за угодою про висвітлення діяльності районних органів влади. Це дало нам певну самостійність і незалежність, а також час для того, щоб сформувати клієнтську базу.
Працюємо з читачами-передплатниками, ідемо до людей і пишемо про них, що їм, безперечно, подобається, і тираж зростає. Коли я стала редактором, він становив 400 примірників, а зараз вже 2 тисячі, причому це без жодного примусу, це люди, які самі хочуть передплачувати і купувати нашу газету. А роздержавлення тільки дасть нам новий поштовх для розвитку.
Сайту свого у нас поки що немає, але ми пропонуємо таку послугу, як передплата газети в електронному вигляді. Завдяки цьому нашу районку зараз читають не лише в інших областях України, а й у Туреччині, Польщі, Німеччині, Франції. Більше того – тамтешні читачі пишуть до нас, а місцевим дуже цікаво читати розповіді про життя земляків за кордоном, написані ними самими. Щодо нових напрямків діяльності, то вже створили на базі редакції копі-центр і плануємо облаштувати невелику фотостудію, а далі час покаже.
При нагоді хочу поділитися з колегами досвідом щодо укладання угод про співпрацю .Спочатку ми уклали такі з органами районної влади, а потім почали привчати до цього й інших. Почали з селищних та сільських голів, яким переконливо пояснювали, що ніхто про них краще районки не розкаже, а посади у них виборні, тож зайнятися саморекламою сенс є. Потім налагодили відповідні стосунки з установами, у бюджеті яких закладено кошти для висвітлення діяльності – таких, приміром, як районний центр зайнятості, держпродветслужба тощо. З такими ж організаціями і установами, які таких коштів не мають – наприклад, дитсадками, лікарнями, школами – укладаємо угоди соціального партнерства. Суть у тому, що їхнім працівникам для підвищення професійного рівня потрібні публікації у пресі, і найбільше можливостей опублікувати такі матеріали є якраз в районних газетах. Отже, ми надаємо їм потрібну площу на шпальтах, а вони передплачують газету, в результаті всі задоволені.
02.10.2017
ВІКТОР УНІЯТ: «ПРОБЛЕМ З РОЗДЕРЖАВЛЕННЯМ У НАС НЕМА І, ДУМАЮ, ЩО НЕ БУДЕ»
Дуже непросто розпочинався процес реформування для Тернопільської обласної газети «Свобода». Рішення про самостійність трудовий колектив редакції прийняв ще на початку минулого року. Відтак, згідно із Законом про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, відповідні рішення про вихід із засновників газети у квітні 2016-го прийняло керівництво Тернопільської облдержадміністрації, а у травні – обласна рада. Проте вже після цього засновники чомусь раптом взялися міняти керівника газети. І попри те, що колектив редакції був категорично проти, а сам колишній редактор відстоював посаду через суд, їм таки вдалося це зробити.
Новий редактор Віктор Уніят приступив до керівництва редакцією лише незадовго до прийняття Кабміном ( 23 листопада минулого року) постанови «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі». Разом з 9-ма районками Тернопільщини в тому переліку була і обласна газета «Свобода», однак досі вона ще не пройшла процесу роздержавлення. Яка ж ситуація на сьогодні і якою бачиться перспектива? На це запитання кореспондента нашого сайту головний редактор «Свободи» Віктор Уніят відповів наступне:
– Ми відстали від строків, як і багато інших газет першого етапу реформування, бо об’єктивно затягувався сам його процес. Не було сенсу дуже спішити і тому, що обласна рада виділила кошти ще на рік нашої діяльності. На сьогодні трудовий колектив вже провів збори, на яких було прийняте рішення про надання мені повноважень по проведенню процесу роздержавлення газети (до цього таке право залишалося за колишнім керівником Михайлом Лисевичем). Очікуємо погодження цього рішення на найближчій сесії обласної ради, відтак вже розпочнеться активний процес реформування. Також завершуємо консультації з юристами щодо обрання форми майбутньої діяльності – як товариство з обмеженою відповідальністю чи як приватне підприємство. Дуже чекаємо і позитивного вирішення питання з приміщенням для редакції, яке могло б залишитися за нею після роздержавлення. Адже довгий час вона орендує його у приватної структури, і це залишається однією з найбільших проблем.
Власне ж із роздержавленням у нас проблем зараз немає, і, думаю, що не буде, все йде за чергою. Впевнений, що все буде добре і після завершення цього процесу. Для цього йде пошук різних джерел фінансування, зокрема, я налагоджую контакти з новоствореними об’єднаними громадами, розширюємо електронну передплату, розглядаємо можливості ефективнішої роботи сайту.
Вот такие первые положительные результаты разгосударствления, прежде всего, районных газет, свидетельствующие, что и при нынешних многочисленных проблемах медиареформы можно добиваться успехов в её реализации. Нужно лишь хотеть и брать на себя ответственность.
(Продолжение следует).
Специально для сайта ДОО НСЖУ.
