Про звільнення з роботи, коли роботодавець відсутній

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО. «Допоможіть вирішити питання звільнення. Редакція більше року не працює, директор мобілізований, засновники також або виїхали за кордон, або мобілізовані, тож загальні збори для обрання нового керівника зібрати неможливо. Як правильно звільнитися в такій ситуації?».

 – Стаття 43 Конституції України передбачає право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимоги законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили. У вашій ситуації, коли роботодавець фактично не виконує вимоги законодавства про працю – не забезпечує роботою, не виплачує заробітну плату і взагалі не здійснює свої функції – все одно почати необхідно з попередження роботодавця про своє звільнення. Для цього необхідно рекомендованим листом з описом вкладення надіслати на юридичну адресу підприємства заяву про звільнення за власним бажанням. Звісно, у вашому випадку, коли редакція не працює, а керівник чи особа, яка виконує його обов’язки, відсутні, навряд чи ви будете звільнені у порядку, передбаченому законодавством, однак копія заяви та поштова квитанція вам знадобляться в подальшому. Якщо вирішити питання звільнення у відповідності до статті 38 КЗпП України неможливо, єдиним виходом є припинення трудових відносин у судовому порядку. Тож подальшою  дією має бути звернення до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими. Відтак питання вашого звільнення буде вирішено з набранням чинності рішення суду про припинення трудових відносин.

Звертаю вашу увагу на те, що така проблема зі звільненням ніяк не перешкоджає влаштуватися на іншу роботу. Згідно статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Для внутрішньо переміщених осіб, які не мали можливості припинити трудовий договір за попереднім місцем проживання, існує окрема процедура, передбачена Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіареформам та розвитку регіональної журналістики». Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – akardynal@ukr.net