Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Понад 600 звернень щодо поштової доставки преси, звільнення листонош, закриття поштових відділень надійшло на гарячу лінію Національної спілки журналістів України впродовж серпня. Телефонують, надсилають повідомлення у меседжери з усієї України. Реформи “Укрпошти” призвели до того, що люди не можуть отримати свої газети, які вони оплатили з доставкою додому.
На гарячу лінію зателефонував староста Веселівського старостинського округу Межівської громади, що на Дніпропетровщині, Володимир Кубрак.
“У нас звільнили листоношу, яка працювала на наше село, – розповів пан Володимир. – Ми писали, дзвонили, зібрали 300 підписів. Але отримали відписку, що не буде нікого! У Липні виїжджала поштова бригала – одна людина і водій. Приїхали, виклали пресу на столі: знайшли – забрали, не знайшли – пішли ні з чим. Дуже багатьом за той місяць недоставили газет…”
Журналісти газети “Межівський меридіан” сконтактували із Веселівським старостою і підготували матеріал.
Рік поштової реформи: де газети за липень?!
У липні Національна спілка журналістів України створила гарячу лінію для передплатників, представників поштового зв’язку, редакцій друкованих медіа. Вона призначена для збору інформації щодо проблем з поштовою доставкою преси.
Звернувся на гарячу лінію і староста Веселівського округу Володимир КУБРАК.
Було що сказати старості. Адже селяни звикли, що вся поштова кореспонденція завжди доставлялася вчасно. Для людей дуже важливо отримати улюблену газету чи журнал. І навіть не тому, що передплата нині недешева (хоча й це багато важить). А тому, що це прояв уваги держави до людини. Чому держави? Та тому, що Укрпошта є державним підприємством. А те реформування, яке триває вже рік, демонструє більше неповагу до простих передплатників газет та журналів.
Уже рік курсують дорогами Межівщини пересувні відділення Укрпошти. Але проблем і невирішених питань досі вистачає. Жителі Веселого у липні не змогли отримати періодику. Чому, спитаєте. Та тому, що на їхньому маршруті змінилося відділення, і в екіпажі не було листоноші – нікому видати. Десь поділися доставні картки на передплачену пресу – теж не видавали жодної газети, бо не знали, кому.
Люди приходили, просили, але їм не віддали ні газет, ні журналів. Так і каталися (та й досі катаються) в машині по громаді передплачені видання (до речі, така ж історія була й у Володимирівці).
Веселівський староста Володимир Кубрак звертався навіть до головного редактора «Межівського меридіана» з проханням посприяти у вирішенні проблеми. Бо саме місцева газета виходить щотижня, і новини мають бути актуальними. Бо якщо дізнаватися про щось важливе через місяць – то за що ж гроші платити? А старше покоління передплачує «Межівський меридіан» здавна, ще коли газета мала іншу назву. Це для багатьох давня добра традиція. Тож ці люди у липні залишилися без газети.
І от після звернення старости на гарячу лінію, у серпні на веселівському маршруті знову нове пересувне відділення.
Як повідомив телефоном Володимир Васильович, поштарі запевнили, що за серпень довезуть усю кореспонденцію. Їм збільшили час виїзду на маршрут, тож тепер періодичні видання доставляються передплатникам.
А де ж, усе таки, газети за липень? І чи дочекаються їх веселяни?
