Сергій Наєв: «Б’ємо ворога на всіх напрямках!»

Командувач Об’єднаних Сил Збройних Сил України Сергій Наєв початок повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року зустрів о 5 ранку в повній бойовій готовності на пункті управління Сил оборони України. Те, що він в цей момент був на своєму бойовому посту, зовсім не випадково. Напад ворога не став для нього повною несподіванкою, тому що як військовий з величезним досвідом, він зумів «прочитати» ознаки його підготовки ще за кілька днів до початку, пише «Урядовий кур’єр».

Зокрема активно діяти Сергій Наєв вирішив ще напередодні. Особисто ввечері 23 лютого зателефонував всім підпорядкованим генералам та наказав привести підрозділи в готовність до відбиття агресії, а командувачу морського командування поставив завдання розпочати підготовку мінних загороджень, встановлення яких мало захистити порти, пункти базування військ та перешкодити висадці ворожого десанту на українське узбережжя.

Однією з останніх ознак, буквально за кілька годин до початку повномасштабної війни, було те, що з аеродромів в Білорусі в повітря піднялись літак-ретранслятор та літак повітряного наведення на цілі. Таке спостерігалось вперше, і активізація саме цієї авіатехніки недвозначно вказало на те, що вторгнення ворога ось-ось розпочнеться.

Коли вторгнення почалось, і Сергій Наєв доповів про це Головнокомандувачу Збройних Сил України Валерію Залужному, той відповів: «Бити ворога на всіх напрямках!». Але щоб бити ворога успішно, до цього треба було готуватись, і  не тільки напередодні самого вторгнення, але і протягом всього свого професійного життя військового.

Сьогодні багато хто може запитати: а хто є ті українські генерали, що організували оборону України в перші дні повномасштабного вторгнення, зупинивши багатокілометрові колони ворожої техніки на підступах до українських міст? Хто розробив та провів масштабні військові операції зі звільнення значних територій України, а зараз – продовжує керувати підрозділами, що поступово витискають ворога до кордонів? Де ці очільники Збройних Сил навчались та здобували професійний досвід, як проходили всі щаблі кар’єри? І як їм допоміг досвід перших бойових дій на початку збройної агресії росії проти України ще у 2014 році?

Сергій Наєв народився 1970 року у Могилів-Подільському Вінницької області у родині військовослужбовця – його батько, Іван Костянтинович Наєв, все своє життя присвятив військовій справі і служив в одному із найбоєздатніших угрупувань радянських військ у Німеччині.

Шкільні роки Сергій Наєв провів у Львові, цікавився точними науками: хімією, фізикою, математикою. А ще дуже любив історію, зачитувався книжками на історичну тематику і не пропускав жодного фільму про Другу світову війну. Тому стати військовим для нього було цілком логічним вибором.

У 1987 році, пройшовши жорсткий конкурсний відбір, майбутній генерал став курсантом одного з провідних військових вишів, і закінчив його з червоним дипломом. Сьогодні Сергій Наєв з теплотою згадує колишніх однокашників, які разом з ним боронять Україну від ворога – чи то у підрозділах Збройних Сил України, чи в цехах оборонних підприємств.

Після закінчення навчання у 1991 році Сергій Наєв був призначений на посаду командира мотострілецького взводу, і потрапив на службу, як і його батько колись, в Західну групу військ в Німеччину. А в березні 1993 року, коли війська колишнього СРСР було виведено з Європи, Наєв повернувся додому, в рідку Україну, і продовжив службу на посаді командира взводу.

Поступово Сергій Наєв проходив всі щаблі військової кар’єри – був командиром розвідувальної роти, обіймав посаду начальника штаба батальйону, а згодом – командира батальйону. У 1997 році був призначений на посаду начальника штаба – першого заступника командира полку.

У 1999 році прийшов час підвищувати свій професійний рівень і набувати нових знань, і воєначальник знову став «курсантом» – став слухачем Національної академії оборони України, де проходив підготовку офіцерів оперативно-тактичного рівня. Навчання в академії Сергій Наєв закінчив з відзнакою та золотою медаллю.

Потім протягом двох років командував полком в механізованій дивізії Західного оперативного командування (м. Мукачево). В полку Сергій Наєв започаткував традиції з підтримки національної ідентичності українського війська та ознайомлення військовослужбовців з історією боротьби України за незалежність. Адже солдат має знати історію своєї країни, яку йому належить захищати. Тому за ініціативою Наєва в підрозділах з’явилась наочна агітація, що розповідала про історію українського війська, про УПА, а особовий склад вивчав патріотичні пісні. Навіть місця, де солдатів-строковиків провідували батьки, були стилізовані під українську оселю.

У 2003 році Сергій Наєв став комбригом – очолив 28 окрему механізовану бригаду Південного оперативного командування, і переїхав на Одещину.

А через три роки знову прийшов час опановувати військову науку на новому, вищому рівні, і підполковник Сергій Наєв став слухачем факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України імені Івана Черняховського. І знову він показав відмінний результат в навчанні – крім другої золотої медалі, Сергію Наєву, як кращому випускнику, була вручена іноземна нагорода – перехідний меч англійської королеви Єлизавети II.

Під час навчання в Академії Сергій Наєв познайомився з нинішнім Головнокомандувачем Валерієм Залужним, який був слухачем факультету оперативно-тактичного рівня. У стінах університету вони познайомились, там ділились один з одним новими знаннями військової науки, але продовжили підтримували дружні стосунки і після закінчення навчання. Зокрема, Сергій Наєв був призначений у 13 армійський корпус Сухопутних військ, в якому пройшов шлях від заступника командира до першого заступника командира, отримавши звання генерал-майора. А Валерія Залужного було призначено у 24 механізовану дивізію, яка входила до складу цього ж корпусу.

Наприкінці 2013 р. Сергій Наєв отримав нове призначення – начальником управління персоналу – заступником начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, потім два роки прослужив начальником штабу – першим заступником командувача військ оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ.

У 2014 році росія захопила Крим і вдерлась на Донбас, і для людей в погонах прийшов час випробування на міцність. Сергій Наєв наприкінці вересня того ж року прямує на Донбас для безпосередньої участі у проведенні Антитерористичної операції, і до кінця листопада очолює сектор «Б» – угрупування українських військових підрозділів на захід від Донецька. Саме в зоні відповідальності Сергія Наєва знаходився Донецький аеропорт (ДАП), і це він організовував підтримку артилерією оборонців ДАПу та постачання туди боєприпасів. Там Наєв познайомився з «Редутом» – Олександром Трепаком, військовим Сил спеціальних операцій, Героєм України, який безпосередньо керував обороною ДАПу. І вони координувались в питаннях оборони ДАПу, аж допоки «Редут» не отримав поранення, і його замінили іншим офіцером. І ось тут керівнику сектору довелось безпосередньо втрутитись в керування обороною ДАПу – одного разу офіцер зателефонував Наєву і доповів, що на перший поверх аеропорту прорвались «орки», і для відбиття нападу терміново потрібні резерви. Але допоки прибуде резерв, окупанти вже будуть на другому поверсі. Тому Наєв дав чіткий і жорсткий наказ: «Пане полковнику! В одну руку береш десантників, в іншу – свою сміливість, і за пів години доповідаєш, що перший поверх очищений!». Разом з тим, Наєв відправив наявний резерв на допомогу десантникам.

Потім керівником оборони ДАПу став Максим Миргородський, який нині командує Десантно-штурмовими військами. Керівник сектору і з ним організував гарну комунікацію та координацію дій.

Загалом за той час, допоки Сергій Наєв був керівником сектору, ДАП залишався під контролем Збройних Сил України. Адже він застосував для оборони весь свій досвід і знання. В першу чергу організував належну систему вогневого ураження, потім – зайнявся ротацією військовослужбовців, щоб люди могли отримати перепочинок, а оборонці отримали свіжі боєздатні сили. Також була забезпечена належна логістика.

«Вогнева підтримка оборони аеропорту була чудовою. Ми розставили корегувальників на вежах та висотках, завели артилерію. Розділили територію довкола аеропорту на сектори з відповідальністю кожного підрозділу, встановили сигнали бойового управління. Робота тривала і вдень, і вночі. І завдяки цьому ворог до аеропорту просто не доходив», – згадує Сергій Наєв.

У період 2015-2017 рр. Сергій Наєв був командувачем оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. У званні генерал-лейтенанта наприкінці 2017 р. – на початку 2018 р. обіймав посаду начальника штабу – першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. А у березні 2018 року начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко представив його як свого нового заступника.

На початку квітня 2018 року генерал-лейтенанта Наєва було призначено першим командувачем операції Об’єднаних сил. Цю відповідальну посаду він обіймав рівно рік.

У 2020 році отримав нове призначення – Командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України, і на цій посаді залишається і донині. Але, вже понад півтора роки Сергій Наєв бере безпосередню участь у відбитті російської збройної агресії. І, весь цей час, на запитання про поточний стан, перебіг подій та наші успіхи у російсько-українській війні він впевнено відповідає: «Б’ємо ворога на всіх напрямках»!

• 

•