Умови роботи та виходу у відпустку працівників ЗМІ під час воєнного стану

Війна внесла корективи у трудові відносини. У журналістів та редакторів виникають запитання щодо законодавчих моментів прийому на роботу та звільнення, виплати зарплати, надання відпусток під час воєнного стану. Розібратися у цьому допоміг кандидат юридичних наук, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії IBC LEGAL SERVICES Михайло КОЧЕРОВ в ході вебінару «Особливості трудових відносин і роботи редакцій ЗМІ у воєнний час». 

Публікуємо другу частину питань-відповідей фахівця «Умови роботи та виходу у відпустку медіа-працівників під час війни».

Чи може редактор видати наказ та зобов’язати журналіста працювати більше 40 годин на тиждень? 

Так. Він може видати такий наказ. Зараз тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Але в такому разі підприємство повинно бути у відповідному переліку Міністерства культури та інформаційної політики України. Зараз діє постанова КМУ від 9 жовтня 2020 р. №1109, яка регулює це питання.

Якщо редакції немає у списку, то відповідно залишається норма про 40 годин на тиждень. При цьому тривалість робочого дня залежить від графіку – головне, щоб було не більше фактичного максимуму за тиждень. 

Тривалість перерви в роботі між днями має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній день (включаючи час перерви на обід).

В редакції діє колективний договір. Чи може роботодавець в односторонньому порядку не виконувати його?

Є два моменти. Перший – зараз прямо зазначено, що роботодавець може односторонньо змінювати час початку і закінчення щоденної роботи, тривалість щотижневого безперервного відпочинку, скоротивши його до 24 годин, тобто дозволивши лише один вихідний.

Другий – в законі сказано, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Чи обмежується відпустка журналіста, яка раніше тривала 36 днів? 

Роботодавець має право, але не зобов’язаний, обмежити її тривалість до 24 календарних днів за поточний робочий рік. У такому випадку надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

При цьому правила оплати відпустки не змінились – заробітна плата журналісту за весь час відпустки повинна бути виплачена до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

За попередні роки у журналіста накопичилися дні відпустки. Чи може він використати їх зараз? Чи можна отримати компенсацію замість відпустки?

Може. Але це залежить від роботодавця, який має право відмовити у цьому. Проте, у разі звільнення, журналісту все ж буде виплачена грошова компенсація за такі дні.

З початком війни правила компенсації не змінились. За бажанням працівника, частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше, ніж 24 календарних дні.

Чи можна журналісту оформити відпустку за власний рахунок на декілька місяців?

Можна, якщо буде домовленість з роботодавцем. Зараз не діє двотижневе обмеження. 

Журналіст знаходиться за кордоном або набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Які додаткові права на відпустку у нього виникають?

Роботодавець за заявою журналіста в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Який порядок дій передбачений, якщо журналісту відмовляють у відпустці?

Це питання більш теоретичне, ніж практичне. Поясню чому. Звичайно, якщо журналіст іде самовільно у відпустку, його звільнять. Тому треба буде порушувати судовий процес про поновлення на роботі і доводити, що така відпустка була правом працівника, в якому йому відмовили. 

Роботодавець за порушення правил надання відпустки несе невелику фінансову та адміністративну відповідальність.

Першу частину питань-відповідей Михайла Кочерова «Оформлення на роботу» можна прочитати за посиланням.

Вебінар провела Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної федерації журналістів. Повністю прослухати його можна за посиланням. 

Раніше юрист розповів, як прийняття оновленого Кодексу законів про працю вплине на роботу редакцій ЗМІ.