ТОСТ
За роками роки пропливають чинно,
Міряють години швидкоплинні дні,
Тільки знає серце, що душа невпинна –
Молода і сильна тріпотить в мені.
Все шукає Правди на дорогах Віри,
В лабіринтах долі, в клаптиках Добра,
А знаходить Слово – вільне і величне
Та кому потрібні правильні слова?
Хто почути хоче – той глухий навіки,
Хто свідомо зрячий – той не розмовля.
Так і пишем оди, як сліпі музики,
Бо хто гроші має, той і замовля.
Вже набридла всім нам, бісова залежність
Від життя такого хочеться кричать…
Вибираєш слово – а воно безлике,
Бо на ньому всюди цензорів печать.
Так минають роки і тисячоліття,
А Свобода Слова – тільки лиш слова…
Піднімаю чарку за День Журналіста
Хай болить від хмелю моя голова.
АЛЛА СЕРЕДІНА,
газета «Синельниківська правда».