Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Справжнім тріумфом для представників часопису «Придніпровська Магістраль» виявилась десята дисципліна малої олімпіади серед працівників засобів масової інформації Придніпров`я «Кубок Дракоші-2014/15», присвяченої 55-річчю Національної спілки журналістів України та 65-й річниці постійних партнерів Триголових Драконів – Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України. На шаховому обійсті ДЮСШ №9 Дніпропетровська репортери-залізничники відсвяткували вікторії практично в усіх номінаціях – на чоловічій і жіночій половинах, а також у загальнокомандному заліку. Зробили це, до слова, Тетяна Танасієнко і Ко напрочуд впевнено і красиво!
ХВИЛИНА ПАМ`ЯТІ ОЛЕКСАНДРА ЧЕРНИКОВА
Після кількох стартових турів за традицією Драконівських Ігрищ відбулось урочисте відкриття змагань, під час якого учасники перегонів хвилиною мовчання вшанували пам`ять свого колеги, журналіста 9-го телеканалу Олександра Черникова. Напередодні, захищаючи Вітчизну, він загинув біля Дебальцевого від рук зайшлих путінських потвор. Слава Героям! Смерть ворогам нації!
«Людина, про яку хотілося б знати більше», – характеризуючи Черникова, процитував слова головного редактора порталу Днепр.com Марини Давидової журналіст інформагентства «Наш район» Михайло Тонконогий. Дійсно, як мало ми знаємо про своїх побратимів, людей «однієї групи крові», тих, хто поруч з нами, у одному енергетичному колі! Давайте ж обопільно надолужувати прогаяне, пильніше і глибше вглядатись у душі своїх ближніх, цінувати їх!
П’ЯТИРІЧНИЙ ЮРЧИК НАЗАРОВ КИНУВСЯ У БІЙ ІЗ ВІДКРИТИМ ЗАБРАЛОМ!
Вже у першому турі, як виявилось згодом, сталась подія, яка суттєво вплинула на перебіг подальших чоловічих перегонів. Поступившись чорними фігурами Дмитру Тимохіну з 51-го телеканалу, «примівець» Ігор Кінах так завівся, сконцентрувався, так налаштував себе на боротьбу, що надалі не віддав суперникам жодного очка, жодного, образно кажучи, «цента»! У заключному, сьомому турі, зустрічаюсь з іншим телевізійником Дмитром Москаленком, який у випадку перемоги теж зберігав шанси на золоті нагороди, залізничник буквально «змів» опонента, не подарувавши тому надій бодай на нічию.
Коментуючи опісля підсумки турніру, міжнародний гросмейстер Дмитро Максимов, який опікувався чоловічою частиною легіону, а це небагато-немало двадцять «штиків», завважив, що більшість учасників продемонстрували не тільки доволі пристойний рівень, вишкіл, а й справжні бійцівські якості.
Ви б бачили, приміром, як з високо відкритим забралом у першому турі кинувся у бій з грізним Юрієм Білоусом, членом Асоціації спортивних журналістів України і водночас директором магазину «Спорттовари» – партнером усіх без винятку «зміїних дійств», п`ятирічний Юрко Назаров! І хай честолюбний малюк поступився, одначе саме у таких баталіях і гартується чоловічий характер!
Є ЩЕ У ШАХІСТІВ ІЗ СІЛЬСЬКОЇ ГЛИБИНКИ ПОРОХ У ПОРОХІВНИЦЯХ!
Напередодні турніру одними із фаворитів бенефісу небезпідставно вважались вихідці із сільської глибинки – магдалинівець Віталій Кравченко та царичанець Григорій Давиденко, які були лауреатами попереднього подібного свята-2011/13 у командному заліку. Цього разу кожен з них в одиночку захищав честь власної «марки» – «Нашого життя» та «Сільських новин» відповідно й сподівався, звісно, виключно на особисті підкорення. Найближче до подіуму підібрався Давиденко, потрапити під світло софітів якому завадили кілька доволі несподіваних «проколів», зокрема, фіаско від Вадима Піддубського вже у самісінькому пролозі фієсти.
– Не зовсім налаштувався на гру, – зізнався Григорій. – У підсумку, як частенько буває у таких випадках, елементарно прогледів мат. Кращу позицію мав і у поєдинкові з Віталієм Кравченком, однак часу лишалось малувато, а шахи ж бо швидкі!, тож і погодився на нічию.
Були цього дня у Давиденка й приємні миттєвості, перемога, приміром, над одним із майбутніх олімпіоніків Ігорем Романовим. А ось Віталію Кравченку неабияк підняла настрій, тонус вікторія над Михайлом Тонконогим. «Є ще, виявляється, – з посмішкою завважив магдалинівець, – порох у порохівницях!» Є, є, друже!
ПРИНЦИП ОЛІМПІЗМУ ПОДРУЖЖЯ КОВТОНЮКІВ
Продовжуючи оповідати про учасників дійства (назагал на бенефісі презентувалось дванадцять мас-медійних угрупувань), окремо зупинюсь на роботі суддівського корпусу, очолюваного головним суддею змагань, арбітром національної категорії Іриною Тимошенко. Як годинник – чітко, злагоджено, професійно – працював тріумвірат, до якого, окрім вже згадуваного Дмитра Максимова, входив Олександр Михно. Останньому доводилось працювати з подвоєною увагою, адже під його «крильцем» знаходилась прекрасна половина людства, а в цій когорті далеко не всі чарівниці були знавцями шахових премудростей. Тож доводилось Олександру показувати, пояснювати, розтлумачувати дріадам і німфам нюанси древньої гри, а інколи (що поробиш!) й карати тих, хто провинився.
Людмилі й Борисові Ковтонюкам, феноменальному дуетові краєзнавців, журналістів, поетів, фотографів, дослідників, подорожнім (хіба перелічиш усі їхні спільні «вади»!), було особливо непереливки. То фігуру сплутають, то в піддавки зіграють, то ще щось утнуть, одне слово, щось та нахімічать на пару. Ніскілечки, одначе, їх це не засмучувало, вони й надалі не втрачали оптимізму. «Наш основний принцип, – сміючись у розкішні козацькі вуса, проповідував Борис Мусійович, – принцип олімпізму».
Згоден з Ковтонюками на усі сто відсотків!
РЕВАНШ ДМИТРА ТИМОХІНА, ЩО ДОПОМІГ СВОЇЙ РАТІ ВДЯГТИСЬ У БРОНЗУ
Готуючи матеріал і відновлюючи у пам`яті згадані вже шахові Драконівські розбірки трирічної давнини, окрім Давиденка і Кравченка, ваш автор виокремив на умовному екрані ще одну «солодку» парочку – телевізійників Дмитра Тимохіна (51-й канал) та Сергія Теодоровича (34-й канал). Може, хто вже забув, а, може, хто й взагалі не знає, тому нагадаю: свого часу ці спритні й меткі хлопці (тепер вже, чого там гріха таїти, мужчини у самому сокові!) були одними з головних феєрверкерів футбольного клубу «Тригол»! Скільки вони створили «маленьких див» на класичній «галявині» і на долівці, скільки кіперів «гарбузами» обдарували, що не одному, певно, поколінню симпатиків Змія Горинича добряче доведеться ногами й голівоньками потрудитись, аби їх наздогнати!
Та повернемось до «каїссиної» царини. Наприкінці 2011 року доля (в особі головного рефері перегонів, зрозуміло) звела друзів-колег на чорно-білому полігоні на попередньому етапі. І хоч краще у шахових лабіринтах зорієнтувався Теодорович, та до вирішального етапу, як не прикро, не потрапив жоден із голмейстерів. Цього ж разу їхня сутичка (без перебільшення, одна з центральних у 5-ому турі!) мала трішки інший підтекст: за їхніми спинами стояли бойові дружини, які у разі успіху своїх упередзоріючих сходили на щабель п`єдесталу пошани. Більш успішним полководцем і стратегом, врешті-решт, виявив себе Тимохін, який реваншувався за попередню невдачу й водночас одяг у бронзу свою рать. У шати з подібним – бронзовим – відливом, тим не менш, прибралось й оточення Сергія Теодоровича. Протистояння продовжаться?
ШАХОВИЙ КУЛІНАРНИЙ ВИТВІР ВІД ТАНАСІЄНКО, ЗАЙЦЕВОЇ І НАЗАРОВОЇ
Тринадцятирічний Ярослав Тимохін (серйозно, здається, ваш покірний слуга «присів» на тимохінську тему!), дещо спізнився на змагання, однак зайшов на драконівські рейки таким собі швидкісним потягом, у чотирьох заключних турах взявши у полон королів одразу трьох суперників. І хоч цього доробку йому не вистачало для дорослого віншування, у іншій категорії – кадетській – він був одним з претендентів на коронування. Головним опонентом на звання вінценосної особи тут була його ровесниця Аріна Перцева, яка не без успіху, мов та бджілка, невтомно трудилась на іншому – паралельному «квітнику». Що, зрештою, й дозволило їй стати не лише тріумфатором у особистій юнацькій класифікації (срібло дісталось Я. Тимохіну, а бронза – Ю. Назарову), а й разом із колегами з ІА «Наш район» срібним призером – у командному заліку. Ще одним «слоником» – призом «Міс чарівність» – дівчинку обдарував всюдисущий Юрій Білоус, збагативши і так чималеньку скарбничку її трофеїв.
Переглядаючи матеріал, дехто з читачів, вже, певно, «зачепився» поглядом за деякі прізвища, що повторюються двічі, а то й тричі. Так, у нас, триголівців, з триєдиними «сімейними підрядами» теж усе гаразд! Тимохіних на свято, як ви, певно, вже завважили, прибуло троє – Дмитро, Ярослав і мама-Олеся, Назарових теж троє – Михайло, Наталія і Юрко, Ковтонюків і Танасієнків – по двоє. А ще свою «важку зброю» цього разу не підтягли на полігон Теодоровичі, Качанови (глави сімейства – Віктора – на торжестві не було, десь на Київщині реферував зимові рибальські ігрища, але у телефонному режимі постійно контролював ситуацію)! Уявіть, що б там творилося!
Наталія Назарова, працівник обласної організації Національної спілки журналістів України, разом з Тетяною Танасієнко та Анастасією Зайцевою, що презентувала прес-службу облдержадміністрації, як справжні кулінари, на трьох мудрували над незвичною випічкою, що мала, зрештою, з`ясувати, якої якості той шаховий витвір. Спершу м`яч, вдамось до футбольної термінології, був на половині поля Наталі, яка чорними фігурами обіграла Танасієнко. Згодом залізничниця подібним чином обійшлася із Зайцевою, Анастасія ж у свою чергу (знову таки виступаючи другим номером!) змусила здатися представницю обласної організації НСЖУ. І бути б їм усім трьом (ледь не збірна Тре Крунур!) із шістьма пунктами на вершині, якби зайвий (такий конче потрібний!) бал у сутичці з юною фрейлін-Перцевою не втратила Назарова!
ЗАЛІЗНА ВОЛЯ І МАКСИМАЛІЗМ АНАСТАСІЇ ЗАЙЦЕВОЇ
Найдраматичнішим, до слова, протистоянням турніру серед жінок Олександр Михно назвав поєдинок останнього туру між Зайцевою і Ковтонюк, у якому кращу позицію мала Людмила, однак уверх взяла Анастасія.
– У Зайцевої залізна воля, – відзначив Михно. – Навіть у набагато гіршій позиції вона не втрачає надії і шукає шанс для тактичного удару. Можна навіть сказати, що вона ламає свого опонента морально. Для шахіста це дуже серйозна якість.
Висловив Олександр теплі слова і на адресу усіх інших учасниць творчого «симпозіуму», знайшовши у кожній з представниць прекрасної половини властиву лиш їй одній своєрідність, родзинку.
Повертаючись до чоловічої раті, зазначу, що і на їхньому «обійсті» вистачало усіляких дивовиж, несподіваних кінцівок. Маючи перевагу і провівши надзвичайно красиву комбінацію, Сергій Теодорович мав вигравати у Дмитра Москаленка з 51-го телеканалу, однак у хід поєдинку втрутився цейтнот, і… Пишіть, як кажуть, листи…
ЩИРЕ СПАСИБІ І РЕСПЕКТ ВАМ, «АГРО-ОВЕН» І ОЛІМПІЙСЬКИЙ КОМІТЕТ!
Генеральним партнером звітних «зміїних» перегонів виступила відома далеко за межами області та України сільськогосподарська корпорація «Агро-Овен». Триголівці давно дружать з його очільниками, зокрема з Володимиром Дробітьком, який частенько допомагав журналістам в організації усіляких фірмових заходів – футбольних і волейбольних Меморіалів, змагань з інших видів спорту. Прийшли «агро-овенці» на допомогу Триголовим Драконам і цього разу, допомігши у «будівництві» шахового фестивалю, зокрема, у придбанні призів, вирішенні інших стратегічних питань. Величезне спасибі вам за це, друзі!
У тісному контакті аматорське журналістське формування перебуває і з Дніпропетровським обласним відділенням Національного олімпійського комітету та його виконавчим директором Олександром Дювбаковим, який і цього разу наділив учасників перегонів безліччю усілякого добра – книгами із олімпійської тематики, блокнотами, кульковими ручками, а переможців трьох номінацій – Тетяну Танасієнко, Ігоря Кінаха та Аріну Перцеву – у буквальному сенсі одяг – у футболки з олімпійською символікою. Носіть на здоров`я, друзі, і займайтесь спортом!
П`ЯТИЙ ДЕСЯТОК ВІДКРИЛИ «СІЛЬСЬКІ НОВИНИ». А ЩЕ Ж НЕ ВЕЧІР!
Бронзова шахова позиція «клану Тимохіних + Москаленко» дозволила 51-ому телеканалу у загальнокомандному заліку «Кубка Дракоші-2014/15» з 53 пунктами стрімко здійнятись уверх – на другий щабель таблиці. Попереду продовжує елегантно «дефілювати» інформаційне агентство «Наш район», у активі якого 73,5 очка. До провідної п`ятірки також входять газети «Днепр вечерний» (53), «Частный предприниматель» (51) та «Вісті Придніпров`я» (47). З інших творчих одиниць варто відзначити телевізійників 34-го каналу та його спортивного вожака Сергія Теодоровича, які повернулись до чільної десятки, «Придніпровську Магістраль» (після феєричного шахового виступу у Драконівському ростері залізничники вже тринадцяті-чотирнадцяті), а також появу на форумі сорок першої дійової особи – всеукраїнського щотижневика «Сільські новини». А ще ж, кажуть, не вечір! Попереду – сім дисциплін, найближча – бадмінтон! Готуйтесь до випробувань, віртуози ракетки і волану!
Володимир СОРОКА, керівник спортивно-оздоровчого журналістського центру «Тригол» НСЖУ.
Фото Бориса КОВТОНЮКА, Вадима Піддубського.
