Чи можна журналістам визнавати свою вразливість та як допомогти собі подолати наслідки стресу: воркшоп для медійників з Ханною Сторм

Як журналістам ефективно впоратися зі стресовими ситуаціями, посилити свою психологічну стійкість та зміцнити психічне здоров’я під час війни – про це йшлося на онлайн-воркшопі «Ментальне здоров’я журналістів: основи самодопомоги». Це перше із серії занять «Психологічна стійкість журналістів: виклики воєнного часу», які організувала для українських журналістів Національна спілка журналістів України у партнерстві з Комітетом захисту журналістів (Нью-Йорк). Це унікальна можливість поспілкуватися та отримати фахові поради від міжнародної експертки Ханни Сторм, яка є провідною спеціалісткою з безпеки журналістів та психічного здоров’я з багаторічним досвідом роботи. Також Ханна є авторкою книги «Психічне здоров’я та благополуччя для журналістів: практичний посібник».

Під час онлайн-зустрічі у форматі воркшопу учасники обмінювалися думками із спікеркою, проговорювали емоції, спираючись на власні реакції і сприйняття стресових ситуацій.

Реакція на травматичну подію – це нормально

– Аби розуміти, які ми, які у нас є потреби, як дбати про себе, варто ознайомитися з термінами, пов’язаними з психічним здоров’ям, реагуванням тіла й мозку на загрозливі ситуації – розповіла Ханна Сторм. Усі люди реагують на небезпеку по-різному. І це нормально. Усвідомлення своїх реакцій може допомогти їх подолати. Особливо це стосується людей, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, один з таких термінів – дисоціація. Це психічний процес, який належить до захисних механізмів психіки. Людина починає сприймати те, що відбувається з нею так, ніби це відбувається не з нею особисто, а з кимось іншим. Така «дисоційована» позиція захищає від надмірних, тяжких нестерпних емоцій.

Ханна Сторм запропонувала учасникам воркшопу пройти опитування «Як ви?» щодо психологічного стану кожного, для розуміння «температури» групи. Опитування показало змішані почуття у людей, але більшість – дуже втомлені і виснажені. Це свідчить про необхідність працювати з собою, відшукувати активності, ініціативи, які стануть помічними для відновлення. Потрібно знаходити саморесурс – яким чином зарадити собі.

Спікерка звернула увагу на те, що самотурбота є надзвичайно важливою. Адже вплив травматичних, тривожних подій часом перевершує здатність нашого організму впоратися з ним. А під час тривалих військових дій, які відбуваються у країні, багатьом медійникам постійно доводиться мати справу з травматичною реальністю. Найбільшого впливу зазнають ті, хто працює у зоні бойових дій, де є безпосередній ризик для життя. І це завдає фізичної та емоційної шкоди.

Важливо підтримувати емоційну стабільність

Травма – це те, що болить. При цьому дуже нормально, що у вас є реакція на травматичну подію, підкреслила Ханна. Більшість журналістів – стійкі люди, і коли хтось реагує не так, як колеги, це не означає, що він слабкий.

– Журналісти вважають, що нам не можна визнавати свою вразливість, – додала Ханна Сторм, – медійники кажуть: ми маємо бути сильними. Але не можна й замовчувати проблеми, варто спілкуватися, скажімо, з колегами, ділитися досвідом.

Спікерка нагадала, що варіанти реакцій на стрес були напрацьовані ще нашими печерними пращурами: бий, біжи, замри. Нині мова тіла під час загрози часто активується також саме так. У організмі «зашкалює» кортизол, прискорюється серцебиття, а мозок перестає раціонально мислити, видаючи ризиковані рішення. Усі люди різні, і під час загрозливих ситуацій реагують по-різному.

Що відбувається внаслідок стресових ситуацій:

• організм може поводити себе нетипово, приміром, людина починає вживати нездорову їжу та алкоголь, хоча раніше так не робила, більше палити, порушується сон, фіксуються інші подібні негативні прояви;
• людина може фаталізувати унаслідок тривожності, виснаженості. Це – стан, при якому відчувається постійне хвилювання про рідних, які лише на п’ять хвилин вийшли з дому, і при вже цьому з’являються думки про небезпеку.

Ханна Сторм звернула увагу, що є процеси, на які не можна впливати, приміром, на погоду чи урядові рішення. Є те, що ми можемо контролювати, і є те, що не можемо. Усвідомлення цього допомагає боротися з тривожністю.

•  Іноді стрес може бути настільки значним, що мозок почне працювати над захисними реакціями, виходячи з потреби просто вижити. Це вкрай важливо розуміти, щоб не картати себе, відчуваючи провину, «прокручуючи» ту чи іншу ситуацію. Зокрема, такі захисні механізми часто включаються, коли людина стикається із сексуальним насильством.
•  Стресувати змушують не лише травматичні події, що відбуваються зараз, а й спогади про них, коли виникає певна асоціація. Приміром, звук повітряної кульки, яка розривається, може нагадати вибух, і тіло зреагує страхом.

Як потурбуватися про себе

Під час воркшопу учасники ділилися своїми емоціями, розповідали про стресові ситуації та можливості їх подолання. Приміром, журналістка розповіла, що найбільший стрес вона відчула у перші дні війни. Допомогла стабілізуватися собака, з якою потрібно було обов’язково виходити на прогулянку. Тоді намагалася аналізувати. Відштовхувалася від думки, що людство має тисячолітні історії воєн, багато поколінь переживали жахіття війни, і ось тепер ми… Дикість, яка неприпустима у нормальному житті, може статися в умовах війни. І з цим потрібно вчитися жити…

– Потрібно усвідомлювати власні фізичні та поведінкові прояви. Допомагаючи іншим, ми маємо бути добрими до себе, – звертає увагу Ханна Сторм.

Вона радить насамперед включати до свого розпорядку дихальні вправи, займатися глибоким диханням, «заземленням», а також не нехтувати фізичними вправами, адже вони сприяють виробленню ендорфінів. Про себе вона розповіла, що їй допомагають заняття біатлоном. Загалом ментальне здоров’я нерозривно пов’язане із фізичним.

 Механізми самодопомоги від Ханни Сторм для журналістів:

• створювати простір між сном і роботою;
• робити перерви у роботі, переключатися на щось інше – спілкування з близькими людьми, зв’язок з природою, плавання, книги, заспокійлива музика. Головне – побути поза інформаційним простором;
• коли робота перенавантажує, варто її розподілити на невеликі часточки, з якими буде легше впоратися. Бо з великим пластом впоратися набагато важче;
• як варіант релаксації, брати додаткові вихідні, завдяки чому журналістам вдається більше відпочивати і краще відновлюватися;

Ханна Сторм також радить робити аналіз для самопізнання, вірити у власні сили, любити себе, дозволяти собі звертатися за допомогою і приймати її.

– Ми не зможемо допомагати іншим, якщо не навчимося допомагати собі, – каже спікерка.

Перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ подякувала пані Сторм за блискучу і корисну для медійників сесію, а також висловила слова вдячності Комітету захисту журналістів за ідею проведення сесій з Ханною Сторм для українських журналістів та журналісток.

– Запит на психологічну допомогу від журналістів нині дуже великий. Такі ініціативи вкрай потрібні медійникам у країні, яка йде шляхом боротьби. Добре, що й надалі спілкування буде інтерактивним і ви зможете поділитися пережитим або тим, що хвилює. Передбачена і конфіденційна письмова форма звернення, – повідомила Ліна Кущ.

ДОВІДКА. НСЖУ у партнерстві з американським Комітетом захисту журналістів продовжує серію онлайн-воркшопів, присвячених психологічній стійкості та психічному здоров’ю під час війни. Стежте за анонсами на інформаційних ресурсах Національної спілки журналістів України, реєструйтесь на воркшопи – після реєстрації ви отримаєте лінк на онлайн-зустріч.

 Людмила Мазнова для сайту НСЖУ.